Головна
Ой як я на тин хилюся

Ой як я на тин хилюся

Назва	Ой як я на тин хилюся
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Дата запису	8 лип. 2000 р.
Місце запису	с. Задонецьке, Зміївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Галина Романовна Майборода (1924)
Збирачi	Наталія Олійник

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 3Подобається Поділитися

Текст наразі відсутній

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст	Ноти
0:00 03:13 100	Вітер віє, повіває	Пісні з особистого та родинного життя 1 Моряцькі	с. Задонецьке, Зміївський район	03:13	Вітер віє, повіває, аж колишеться трава, ей, Вітер віє, повіває, аж колишеться трава. Нещаслива та дівчина, яка любе моряка, е, Нещаслива та дівчина, яка любе моряка. Моряк сяде, сяде та й поїде – зостаюся я й сама, ей, Моряк сяде, сяде та й поїде – зостаюся я й сама. Якби й сама, сама – ще б нічого, ще й малютка на руках, ей, Якби й сама, сама – ще б нічого, ще й малютка на руках, А малютку звать Анютка – розпрекрасноє дитя, ей, А малютку звать Анютка – розпрекрасноє дитя. Як возьму я ту й малютку до сестриці до родной: «Ти, сестрице моя дорогая, воспитай моє дитя, ей, и, сестрице моя дорогая, воспитай моє дитя!" А я піду, піду утоплюся протів милого двора, ей, А я піду, піду утоплюся протів милого двора! Первий раз я, раз я потопала – не достала в морі дна, ей, Первий раз я, раз я потопала – не достала в морі дна. Другий раз я, раз я потопала – скаламутилась вода, ей, Другий раз я, раз я потопала – скаламутилась вода. Третій раз я, раз я потопала: «Прощай, милий, навсігда! Третій раз я, раз я потопала: «Прощай, милий, навсігда!"
0:00 02:19 100	Ой хіба я в лузі не калина була	Пісні з особистого та родинного життя	с. Задонецьке, Зміївський район	02:19	Ой хіба я в лузі не калина була, Ой хіба я в лузі не червоная й булa? Взяли мене поламали, І в пучечки пов'язали, Прийшло врем’я й пора, Гей, прийшло врем’я й пора. Ой хіба я в полі не пшениця була, Ой хіба я в полі та й не ярая й була? Взяли мене покосили, І в снопики ізложили, Прийшло врем’я й пора, Гей, прийшло врем’я й пора. Ой хіба я в лузі не травиця була, Ой хіба я в лузі не зеленая й була? Взяли мене покосили, І в копиці ізложили, Прийшло врем’я й пора, Гей, прийшло врем’я й пора. Ой хіба я в батька не дитина була, Ой хіба я в батька не коханая й була? Взяли мене заміж дали, І світ міні зав’язали, Така ж доля моя, Гей, така доля моя. Чи не було річечки утопиться міні, Чи не було кращого й улюбиться міні? Були річки – постікали, Були кращі – кращих брали, Така доля моя, Гей, така доля моя.
0:00 01:51 100	В моєму саду айстри білі	Пісні з особистого та родинного життя 1 Романси	с. Задонецьке, Зміївський район	01:51	В моєму саду айстри білі, схилили голови свої, В моєму серцю сохнуть жили, чужою стала я й тобі. (двічі) А як ішов ти мимо двору, я задивилась на твій стан, Довго стояла під вербою, поки вечірній впав туман. (двічі) Коли умру, коли зів’яну, то поховайте серед трав, Та й посадіт ви айстру білу на моїм чорному гробу. (двічі) Коли умру, коли зів’яну, то поховайте серед трав, Ти вийдеш, вирвеш айстру білу, згадаєш, хто тебе кохав.