I was standing under the cherry tree with my sweetheart

Під вишнею-чирешнею я з милим стояла,
Ой чого ж я сумна стала, як з милим розсталась?
Еей, чого ж я сумна стала, що з милим розсталась

Сіда милий у машину, їде в Москівщину,
А дівчині атвічає: «Я тебе покину».
Еей, а дівчині атвічає: «Я тебе покину».

Привикайте, карі очі, сами ночувати,
Хоч привикли не привикли – треба привикати.
Еей, хоч привикли не привикли – треба привикати.

Чорнявого не забуду, з русим спать не ляжу,
Як згадаю й чорнявого, та й гірко заплачу.
Еей, як згадаю й чорнявого, та й гірко заплачу.

Тече річка невеличка понад слободою,
Взяла дівка нові відра – пішла за водою.
Еей, взяла дівка нові відра – пішла за водою.

Іще й води не набрала, стала постояла,
Й за козаком зажурилась та й у воду впала.
Еей, за козаком зажурилась та й у воду впала.

Біжить батько, біжить мати і кричать: «Рятуйте!»,
А дівчина отвічає: «За мной не жалкуйте».
Еей, а дівчина отвічає: «За мной не жалкуйте».

Було б тоді жалкувати, як була мала я,
А тепер передо мною й могила сирая.
Еей, а тепер передо мною й могила сирая.

Вернувсь козак з Москівщини та й питає роду:
«А де ж тая й дівчинонька, шо упала в воду?
Еей, а де ж тая й дівчинонька, що упала в воду?»

Нема тії дівчиноньки, осталась дитина,
Хитається по всім світі, бідна сиротина.
Єей, хитається по всім світі, бідна сиротина.

Oops!
Our AI is currently busy plotting world domination. Please try again later for your folklore translation needs.

You might also like:

AudioTitleGenreLocationDurat.LyricsNotes
0:00 06:10
100
Washing feet on the bridge
Personal and Family Life
1

Ballad

Hetmanivka, Shevchenkivskyi District06:10

На кладочці ноги мила,
Поки хвиля із ніг збила.

‒ Ой Дунаю, Дунаєчку,
Возьми ж мене, хазяєчку.

Ой ви, щуки, їжте руки,
А ви, соми, їжте ноги,

Біле личко не трогайте,
Нехай воно помиється.
Біле личко не трогайте,
Нехай воно помиється,
Прийде милий, подивиться.

А миленький здогадався,
Взяв відерце та й подався.

‒ Ой Дунаю, Дунаєчку,
Верни мені хазяєчку.

На кладочці ноги мила,
Поки хвиля із ніг збила,
Поки хвиля із ніг збила.

‒ Ой Дунаю, Дунаєчку,
Возьми ж мене, хазяєчку,
Возьми ж мене, хазяєчку.

Ой ви, щуки, їжте руки,
А ви, соми, їжте ноги,

Біле личко не трогайте,
Нехай воно помиється,
Нехай воно помиється.

Нехай воно й помиється,
Прийде милий, подивиться,
Прийде милий, подивиться.

А миленький здогадався,
Взяв відерце та й подався,
Взяв відерце та й подався.

Ой Дунаю, Дунаєчку,
Верни мені хазяєчку,
Верни мені хазяєчку.

0:00 03:42
100
My gardens and little gardens are green
Personal and Family Life
Hetmanivka, Shevchenkivskyi District03:42

Сади мої, та й садочки зелененькі,
Ей, рано цвіли же та й пізно же й опадали.

Рано цвіли та й пізно й опадали,
Ей, любив милий, а січас він спокидає.

Любив милий, а січас він спокидає,
Ей, мимо ходе же та й у гості не заходе.

Мимо ходе та й у гості не заходе,
Ой хоча зайде же, так недовго він гостює.

Хоч і зайде, так недовго він гостює,
Ей, усю ночку же та й зо мною протаскує.

Усю ночку та й зо мною протаскує,
Ой долго, долго же та й бєлого свєту й нєту.

Долго, долго та й білого свєту нєту,
Ой как стало та й на зорькє заніматься.

Ой как стало та й на зорькє заніматься,
Ой став мой милий та й в дороженьку збираться.

Став мой милий та й в дороженьку збираться,
Ой став мой милий та й усю правду признаваться:

«Єсть у мене та й жена ж молодая,
Ой а в жіночки й дитина малая.»

0:00 08:34
100
Oh, blacksmith, blacksmith
Personal and Family Life
1

Ballad

Vyazova, Krasnokutskyi District08:34

Ой, ковале, коваль-коваленко,
Чом не куєш желєза тоненько?

Чи й у тебе желєза немає,
Чи й у тебе сталі не хватає?

Єсть у мене ще й сталі вдоволі,
Єсть у мене жінка до любові.

Єсть у мене жінка до любові,
Вона мене в сю ніч засмутила

Вона мене в сю ніч засмутила,
Шо з вечора дитя спородила.

Шо з вечора дитя спородила,
А співночі топити носила.

Шо співночі топити носила,
А в досвітах все Бога просила.

А в досвітах ж все Бога просила,
Ой, дай, Боже, сніги та морози.

Ой, дай, Боже, сніги та морози,
Шоб занесли стежки та дорожки.

Шоб занесли ж стежки та дорожки,
Шоб не взнали прокляті ворожки.

Шоб не взнали ж прокляті ворожки,
Шоб не взнали, куди я ходила.

Шоб не взнали ж, куди я ходила,
Шоб не взнали, кого я й носила.

Шоб не взнали ж, кого я й носила.
Я носила дитину ковальську.

Я носила дитину ковальську ж,
Утопила в криниченьку панську.

Я думала, шо він син козацький,
Коли воно сукин син ковальський.