A small river flows

Тече річка невеличка понад осокою,
Гей, взяла дівка нові відра, пішла за водою. - двічі

Іще води не набрала, стала, постояла,
Гей, за козаком зажурилась та й у воду впала. - двічі

Біжать люди рятувати, та й кричать: "Рятуйте!",
Гей, а дівчина отвічає: "За мной не жалкуйте! - двічі

Хоть жалкуйте, не жалкуйте, така моя доля,
Гей, полюбила козаченька, при місяцю стоя. - двічі

Не я його полюбила, полюбила мати,
Гей, тільки мені повеліла на рушничок стати. - двічі

Один дала, другий дала, на третьому стала,
Гей, а четвертим білесеньким рученьки зв'язала." - двічі

Гей, тече річка невеличка понад слободою,
Гей, взяла дівка нові відра, пішла за водою.

Гей, іще ж води не набрала, стала постояла,
Гей за козаком зажурилась, та й у воду впала.

Гей, біжить батько, біжить мати та й кричать: "Рятуйте!"
Гей, а дівчина отвічає:" За мной не жалкуйте!"

Гей, а дівчина отвічає:" За мной не жалкуйте!"
Гей, було тоді жалкувати, як була й маленька.

Гей, тоді б нада жалкувати, як була маленька,
Гей, а тепер як пожаліє сирая земелька.

Тече річка невеличка понад слободою, ой,
Тече річка невеличка понад слободою.

Взяла дівка нові відра, пішла й за водою, ой,
Взяла жи дівка й нові й відра, пішла й за водою.

Іще води не набрала, стала й подумала, ой,
Іще жи води й не набрала, стала й подумала.

За козаком(и) зажурилась та й у воду впала, ой,
За козаком(и) зажурилась та й у воду впала.

Тече річка невеличка понад слободою,
Взяла дівка нові відра, пішла за водою, гей,

Взяла дівка нові відра, пішла за водою.
Води вона не набрала, стала й постояла,

Як згадала про милого, та й у воду впала, гей,
Як згадала про милого, та й у воду впала.

Біжить батько , біжить мати, та й кричать: «Рятуйте!»
А вона їм отвічає: «За мной не жалкуйте!», гей,

А вона їм отвічає: «За мной не жалкуйте!
Тоді б було жалкувати, як була маленька,

А тепер вже пожаліє сирая земелька, гей,
А тепер вже пожаліє сирая земелька!»

Жила вдова на роздолі, (двічі)
Та не мала же щастя та й до(лі).

Тіки мала одну дочку, (двічі)
Та й купала же й у медо(чку).

Та й купала, поливала, (двічі)
Щастя й долі же не вгада(ла).

Щастя-долі не вгадала, (двічі)
За п'яницю же заміж да(ла).

Шо п'яниця п'є-гуляє, (двічі)
Йде до дому, жінку ла(є):

«Іди, жінко, хоч топися, (двічі)
Бо ти мені же не годи(шся)!».

Пішла жінка до Дунаю, (двічі)
Із Дунаєм розмовля(є):

«Ой Дунає, Дунаєчко, (двічі)
Прийми мене же, хазяє(чку)!»

На камені ноги мила, (двічі)
А з каменя же хвиля зби(ла).

А з каменя хвиля збила, (двічі)
Щука-риба ухопи(ла).

«Ой ви, щуки, їжте руки, (двічі)
А ви, раки, розтерза(йте).

А ви, раки, розтерзайте, (двічі)
А личенько не займа(йте).

Нехай личко умиється, (двічі)
Прийде милий подиви(ться)».

Прийшов милий до Дунаю, (двічі)
Із Дунаєм розмовля(є):

«Ой Дунає, Дунаєчко, (двічі)
Верни мою же хазяє(чку).

Бо четверо діток маю, (двічі)
Ще й до печі же припада(ю).

А п'ятоє в повиточку, (двічі)
Заклопоче голово(чку)».

Нехай плаче, розпов'ється, (двічі)
Бо вже неньки не дожде(ться).

Скотився місяць над горою і всю долину освітив,
А в тій долині єсть хатина, а в тій хатині гомонить. (двічі)

Там мати дочку научає, дочка заплакана сидить, (двічі)

– Ой, доню-доню, моя доню, ти в мене галочка одна,
Усі дівчата пішли (вийшли) заміж, а ти чого сидиш одна? (двічі)

– Усі вже хлопці поженились, твого в живих уже нема. (двічі)

– Ой, мамо-мамо, моя мамо, старий не парочка міні,
Як оддаси мене за нього – буду лежать в сирій землі. (двічі)

Не чути більше їх розмови, ліш тільки чути плач дочки,
На другий день уже старому давала дівка рушнички. (двічі)

Давала, слізоньки втирала, згадала клятву, що клялась:
Любити милого да гроба, сама її не справдила. (двічі)

Скатився місяць над горою і берег річки освітив,
В тій річці плавало два трупа, а кінь по бережку ходив. (двічі)

Дівчина-красотка в розкошах жила,
Циганка гадала, щоб заміж не йшла. (двічі)

«Не йди, дівко, заміж, то ще поживеш,
А як вийдеш заміж, то в морі впадеш!»

«Не вірь же, дівчино, не вірь нікому,
Повірь же, дівчино, мені одному. (двічі)

Мой папа багатий, он здєлає мост,
Широкой, дальокой на тисячу вьорст. (двічі)

(Сиділа дівчина, дивилась в вікно,
Схватнулась, упала у море на дно.

Летіла, кричала: «Прощай, мать, отєц!»
Ещьо раз кричала: «Прощай, молодєц!»