A small river flows

Тече річка невеличка понад осокою,
Гей, взяла дівка нові відра, пішла за водою. - двічі

Іще води не набрала, стала, постояла,
Гей, за козаком зажурилась та й у воду впала. - двічі

Біжать люди рятувати, та й кричать: "Рятуйте!",
Гей, а дівчина отвічає: "За мной не жалкуйте! - двічі

Хоть жалкуйте, не жалкуйте, така моя доля,
Гей, полюбила козаченька, при місяцю стоя. - двічі

Не я його полюбила, полюбила мати,
Гей, тільки мені повеліла на рушничок стати. - двічі

Один дала, другий дала, на третьому стала,
Гей, а четвертим білесеньким рученьки зв'язала." - двічі

Гей, тече річка невеличка понад слободою,
Гей, взяла дівка нові відра, пішла за водою.

Гей, іще ж води не набрала, стала постояла,
Гей за козаком зажурилась, та й у воду впала.

Гей, біжить батько, біжить мати та й кричать: "Рятуйте!"
Гей, а дівчина отвічає:" За мной не жалкуйте!"

Гей, а дівчина отвічає:" За мной не жалкуйте!"
Гей, було тоді жалкувати, як була й маленька.

Гей, тоді б нада жалкувати, як була маленька,
Гей, а тепер як пожаліє сирая земелька.

Тече річка невеличка понад слободою, ой,
Тече річка невеличка понад слободою.

Взяла дівка нові відра, пішла й за водою, ой,
Взяла жи дівка й нові й відра, пішла й за водою.

Іще води не набрала, стала й подумала, ой,
Іще жи води й не набрала, стала й подумала.

За козаком(и) зажурилась та й у воду впала, ой,
За козаком(и) зажурилась та й у воду впала.

Тече річка невеличка понад слободою,
Взяла дівка нові відра, пішла за водою, гей,

Взяла дівка нові відра, пішла за водою.
Води вона не набрала, стала й постояла,

Як згадала про милого, та й у воду впала, гей,
Як згадала про милого, та й у воду впала.

Біжить батько , біжить мати, та й кричать: «Рятуйте!»
А вона їм отвічає: «За мной не жалкуйте!», гей,

А вона їм отвічає: «За мной не жалкуйте!
Тоді б було жалкувати, як була маленька,

А тепер вже пожаліє сирая земелька, гей,
А тепер вже пожаліє сирая земелька!»

Жила вдова на роздолі, (двічі)
Та не мала же щастя та й до(лі).

Тіки мала одну дочку, (двічі)
Та й купала же й у медо(чку).

Та й купала, поливала, (двічі)
Щастя й долі же не вгада(ла).

Щастя-долі не вгадала, (двічі)
За п'яницю же заміж да(ла).

Шо п'яниця п'є-гуляє, (двічі)
Йде до дому, жінку ла(є):

«Іди, жінко, хоч топися, (двічі)
Бо ти мені же не годи(шся)!».

Пішла жінка до Дунаю, (двічі)
Із Дунаєм розмовля(є):

«Ой Дунає, Дунаєчко, (двічі)
Прийми мене же, хазяє(чку)!»

На камені ноги мила, (двічі)
А з каменя же хвиля зби(ла).

А з каменя хвиля збила, (двічі)
Щука-риба ухопи(ла).

«Ой ви, щуки, їжте руки, (двічі)
А ви, раки, розтерза(йте).

А ви, раки, розтерзайте, (двічі)
А личенько не займа(йте).

Нехай личко умиється, (двічі)
Прийде милий подиви(ться)».

Прийшов милий до Дунаю, (двічі)
Із Дунаєм розмовля(є):

«Ой Дунає, Дунаєчко, (двічі)
Верни мою же хазяє(чку).

Бо четверо діток маю, (двічі)
Ще й до печі же припада(ю).

А п'ятоє в повиточку, (двічі)
Заклопоче голово(чку)».

Нехай плаче, розпов'ється, (двічі)
Бо вже неньки не дожде(ться).

В неділю рано-пораненьку, ще третій півень не співав,
Заходю я вранці до хати, а батько ж листонька читав.

“Іди, іди, доню до столу, послухай, шо милий написав,
Він пише – другую кохає, тобі же він велить – забувай!”.

“Давно я б його же позабула, такого же лихого козака,
Давно б я його позабула, та в мене ж дитинка мала.

Візьму я дитину на руки, скажу: “А-ну же, мале, спать!”,
Мені ж треба сісти до столу, до батька ж листа же написать.

Одну я та й другу ж написала, на третій вже треба кінчать,
А я ж наостанці написала: “Приїдь у неділю ховать!”.

Вже третя неділя проходе, як свекор невістку сховав,
“Ой Боже ж, мій Боже ж, мій тато, я в жінки й ума же вивіряв!”. (двічі)

Дівчина-красотка в розкошах жила,
Циганка гадала, щоб заміж не йшла. (двічі)

«Не йди, дівко, заміж, то ще поживеш,
А як вийдеш заміж, то в морі впадеш!»

«Не вірь же, дівчино, не вірь нікому,
Повірь же, дівчино, мені одному. (двічі)

Мой папа багатий, он здєлає мост,
Широкой, дальокой на тисячу вьорст. (двічі)

(Сиділа дівчина, дивилась в вікно,
Схватнулась, упала у море на дно.

Летіла, кричала: «Прощай, мать, отєц!»
Ещьо раз кричала: «Прощай, молодєц!»