Snowflakes turned white

Ой забілєли снєжки
Та й забілєли бєлі же
Ой по крутой горі.

Ой по крутой горі ой,
Та заболєло тєло же ой козацькеє бєло же
Ой в чужой стороні.

Ой в чужой стороні ой,
Та ніхто не заплаче, ой по козацьком тєлу же,
Ой ні брат, ні сестра.

Ой ні брат ні сестра ой,
Та хіба ой заплаче, ой ще запечалиться же
Ой товариш його.

Ой товарищ його ой,
"Та товаришу вірний, ой ти братіку рідний же,
Ой скоро я умру.

Ой скоро я умру ой,
Та зроби ж мені, брате, ой вірний товаришу же,
Ой з клен-дерева труну".

Ой з клен-древа труну ой,
"Та ой де ж тобі, брате, та вірний товаришу же,
Ой з клен-дерева взять?".

Ой з клен-древа взять ой,
Та ой будеш ти брате, та вірний товаришу же,
Ой в сосновій лежать.

Ой в сосновій лежать.
Та сосновая трунка, ой глибокая ямка же
Ой під рокитою.

Ой під рокитою, ой,
Ой рокита висока, ой на листя широка же
Ой похилилася.

Ой похилилася, ой,
Та молода дівчина ой по козацьком тєлу же
Ой зажурилася".

Забєлєлі снєжки, забєлєли бєли,
Та й по крутой горє.

Та й по крутой горє,
Заболєло тєло козацкоє ж бєло
Та й в чужой сторонє.

Та й в чужой сторонє,
Товаришу-брате, вірний товаришу,
Ой скоро я й умру.

Та й скоро я й помру,
Зроби мені, брате, вірний товаришу,
Ой з клен-дерева труну.

Та й з клен-дерева й труну,
Ой де ж тобі, брате, вірний товаришу,
А й з клен-дерева й узять?

Та забєлєли снєжки,
Ой по битой дорожкє,
Ой по крутой горє.

Ой по крутий горі, да ой,
Та ніхто не заплаче,
Ой ні батько, ні мати,
Ой ні брат, ні сестра.

Ой ні брат, ні сестра, да ой,
Та хіба ж той заплаче,
Ой запечалиться,
Ой ні брат, ні сестра.

Ой ні брат, ні сестра, да ой,
Ти товаришу вірний,
Ой ти братіку рідний,
Ой скоро ж я й помру.

Ой скоро ж я й помру, да ой…

Та й забєлєли снєжки,
Та й по битой дорожке,
та й по крутой горє.

Та й по крутой горє,
Та й заболєло тєло,
Ой солдатськоє бєло,
Та й в чужой сторонє.

Та й в чужой сторонє,
Та й ніхто не заплаче
По солдатському тєлу,
А й ні брат, ні сестра.

Та й ні брат, ні сестра,
Та хіба той заплаче
По солдатському тєлу,
Та й товариш його.

Та й товариш його,
Та й, товаришу вірний,
Ой ти, братіку рідний,
Та й либонь я помру.

Та й либонь я помру,
Та й зроби мєні, брате,
Ой, вірний товаришу,
Та з клен-дерва ой труну.

Та з клен-дерва труну,
Та й нашо тобі, брате,
Та з клен-дерва (взяти,
Та в дубовій лежати).

Та й забілєли й снєжки,
Ой по битой дорожкє й,
Ой по крутой горє(ей).

Ой по крутой горє да ей,
Та й помирає же тєло,
Ой козацькоє же бєло й,
Ой в чужой сторонє(ей).

Ой на горі там сосонка,
Ой на горі там соснонька, там стояла дівчинонька. (двічі)

Вона плакала-ридала, (двічі)
Вона плакала-ридала, на шлях битий поглядала. (двічі)

Битим шляхом козаки йдут, (двічі)
Битим шляхом козаки йдут, з-під милого коня ведут. (двічі)

Ой ти, коню сивогривій, (двічі)
Ой ти, коню сивогривій, де ж мій милий чорнобривій? (двічі)

Там твій милий ранєн лежит, (двічі)
Там твій милий ранєн лежит, правой ручкой шаблю держе. (двічі)

А лєвою воду носе, (двічі)
А лєвою воду носе, товариша свого просе. (двічі)

Ти, товаришу, мій брате, (двічі)
Ти, товаришу, мій брате, напиши письмо до хати. (двічі)

(Ой рад би я написати, (двічі)
Ой рад би я написати, так не вмію я читати. (двічі)

Возьми, мати, піску жменю, (двічі)
Возьми, мати, піску жменю та посій же на каменю. (двічі)

Як той пісок з камня зійде, (двічі),
Як твой пісок з камня зійде, то твій синок з войни прийде. (двічі)

Нема піску, нема сходу, (двічі)
Нема піску, нема сходу, нема сина із походу. (двічі)

Ти й орьол, ти й орьол, ти товаришу мой,
Ти літаєш високо, ти биваєш далєко. (двічі)

Ти літаєш високо, ти биваєш далєко,
Чи не був ти й, орьол, над моєю стороной? (двічі)

Чи не був ти й, орьол, над моєю стороной,
Чи не журиться моя дєточка за мной? (двічі)

Вона журиться ше й печалиться,
За тобою, козаком, побивається. (двічі)