Digital archive of folklore

Понад нашим яром ой пшениченька ланом,
Горою ої й овес.

Горою й овес,
Чом не до любови же, ой чом не до розмови,
Козаче, ої живеш?

Козаче живеш,
До другої ходеш, ой доріженьку топчеш,
Голос подаєш.

Голос подаєш,
Ой обсади, мила, ой голубонька й сива,
Вишеньками двір.

Вишеньками двір,
Та щоб не заходив, ой шоб не заносив
Голосочок мій.

Голосочок мій,
Та вже ж я й садила, та вже й поливала,
Не приймається.

Не приймається,
Та вже ж я любила, та вже ж я кохала,
Не влюбляється.

Ой, упав(и) сніжок, та й на острішок,
Та й узявся водою. | 2

Та й лучче було, та й дівчиною,
Як тепер удовою. | 2

Ой, походжено, та й поброджено,
Та й коло броду кіньми.

Ой, то не кіньми, ой, то не кіньми,
То журавочка з дітьми.

Ой, журавель грає, ой, журавель грає,
А журавочка скаче.

Ой, дурна й дівка, та й не розумна,
Що за козаком плаче. | 2

Ні тучки, ні хмарки, та й дощик іде,
Козак до дівчини щовечора йде.

Козак до дівчини щовечора йде,
«Добрий вечір!» каже, ще й ручку дає.

«Добрий вечір!» каже, ще й ручку дає:
«Марусино, серце, порадуй мене!

Марусино, серце, порадуй мене,
Чи мені жениться, чи ждати тебе?»

«Женись, женись, Ваня, тобі вже пора,
А я погуляю, бо ще молода!

А я погуляю, бо ще й молода!» −
На другую весну калина цвіла!

Вам пощедрувать?

А дома, дома пан-господар?
А я знаю, що він дома!
Він же сидить в кінці стола,
А на йому шуба люба,
А в шубі любій сім сіріжечків.
Сьому-тому по сіріжечку,
А старим бабам по паляниці,
Щоб росли бики, телиці,
Кучеряві ягниці − хлопцям на рукавиці!

Здрастуйте! З Новим роком!
Будьте здорові!

Чом ти не прийшов, як місяць зійшов, як я тебе ждала?Чи коня не мав, чи стежки не знав, чи мать не пускала?

І коня я мав, і стежку я знав, ще й мати пускала,
Найменша сестра, бодай не зросла, сідельце сховала.

Найстарша сестра сідельце знайшла, коня осідлала:
«Поїжай, брате, до дівчиноньки, котра тебе ждала!»

Тече річенька й невеличенька, схочу – перескочу,
Ой віддай мене, моя матінко, за кого я схочу.

Як віддавала й приказувала в гостях не бувати:
«А якщо прийдеш, моя донечко, то вижену з хати».

Терпіла я рік, терпіла я два, третій не стерпіла,
Перекинулась в сиву зозулю, до роду летіла.
Перекинулась в сиву зозулю, до роду летіла.

А в поля, в поля сам Бог походя,
Діва Марія їсти носила,
Їсти носила, Бога просила:
«Зароди, Боже, жито-пшеницю,
Жито-пшеницю, всяку пашницю!»
А в полі добро, а в домі добро,
Сєю, вєю, повєваю, з Новим годом поздравляю!

Ой люлечки, люлечки,
Шовковії вервечки,
Мальовані бильця,
Пішов до Кирильця.
Що Кирилко робить?
Черевички шиє,
На базарь виносить,
Чужим діткам продає,
А Вовотці так дає.

А-а-а, а-а-а.

Ой ти, ненько, та не лай мене,

Ой ти, ненько, та не лай мене,
Докучила - так віддай ме(не).

Не ти, доню, надокучила,

Не ти, доню, надокучила,
Докучили твої подружень(ки).

Під віконце підбігаючи,

Під віконце підбігаючи,
На вулицю викликаю(чи).

Діжди, ненько, до неділеньки,

Діжди, ненько до неділеньки,
Не побачиш жодной діво(ньки).

Діжди, ненько, та й до другої,

Діжди, ненько, та й до другої,
Й не побачиш мене молодо(ї).

Куда, доню, собираєсся,

Куди, доню, собираєсся,
Що так біло й умиває(сся)?

Піду, ненько, між чужії люди,

Піду, ненько, між чужії люди,
Ой там міні все горенько бу(де).

Ой там гора кременистая,

Ой там гора кременистая,
Там свекруха наровиста(я).

Вона ж мені наровей покаже,

Вона ж мені наровей покаже,
Вона міні правдоньки не ска(же).

Якби ж моя рідна ненька знала,

Якби ж моя рідна ненька знала,
Вона б мені вечерять присла(ла).

Хоч місяцем, хоч зірницею,

Хоч місяцем, хоч зірницею,
Хоч братіком, хоч сестрице(ю).

Й а братіка та й дома немає,

Й а братіка та й дома немає,
А сестриця дорожки не зна(є).