Digital archive of folklore

Ох ви, дівчата, та вас куча,
Та в мене милка – сама лучча.

Я іду, іду, іду, стану та й подумаю:
Чи він любе, чи не любе, а я, дура, думаю.

Ти трєпач, а я не знала, ізвіні, мой дарагой,
По ошибочке проводіла я времячко с тобой.

Я іду, іду, іду, тіліграму подаю:
Підтирайте, хлопці, соплі, я на улицю іду.

Балалаєчка, гітара – моє утішенія,
Гуляй, гуляй, мой дєточка, даю разрєшенія.

Скільки в лісі не була, все на край виходила,
Скільки хлопців не любила, всіх з ума позводила.

Голубиє – глаза злиє, кариє – лукавиє,
А мої сіресенькі – всігда веселесенькі.

Балалаєчка, гітара – моє утішенія,
Гуляй, гуляй, мой дєточка, даю разрєшенія.

Батько в СОЗі, мати в СОЗі,
Діти плачуть на дорозі.
Під’їхало ГПУ –
Діти зразу в кропиву.

(– Бо їх ганяли, дітей, їсти ж хотілося і ганяли).

Устань, Лєнін, подивися,
Як ми в СОЗі дожилися:
Хата боком, клуня боком
І кобила з одним оком.

Коли Лєнін умирав,
Сталіну приказував:
«Щоб ти хліба не давав,
Сала не показував».

...хуй та пизда
Та полізли до гнізда,
Видрали яйця,
Начали їбаться.

Вибили німця,
Хуй по колінця.

Ходить німець по горі,
Стріля хуєм в журавлі,
Не попав в журавель, а попав в лисицю,
А лисиця на дурна
Та в суд подала,
А суд присудив,
Щоб по яйця засадив.

Через греблю, через міст,
Сидить пизда-кавуніст,
А хуй грає не скрипочку,
Дай же, пизда, хоч скибочку.

Пизда, пизда, пиздачок,
Пизда, чьорнєнький клочок,
Пішла пизда в бардачок -
Заробила п'ятачок.

На припічку, на краю
Єбуть милую мою,
На припічку, на крайочку
Єбуть милу крізь сорочку.

Коло кузні ходила
Та й насвистувала,
Пизду козирем носила,
Сраку виставила.

Ой мати моя,
Спородителька,
А я дочка твоя,
Розорителька. (двічі)

А кому в колхозі плохо,
А міні наравиться,
З бригадіром я гуляю,
Голова ганяється.

Бригадір напився водки,
І кричить на весь колхоз:
«Не виходе на роботу
Несознательний народ!»

Як прийшов же він до мене,
Каже: «Моя Надька,
Не журись, моя любов,
Все буде в порядке!»

А я, дура, ізраділа,
Сюди-туди повертіла
І поставила на стол
Я півлітру самогон.

Випив чарку, випив дві,
Став щитати трудодні,
«Вчора два, сьогодня три,
Випий, серденько, і ти!

Випий, Надько, за здоровʼє,
За квітучу нашу жисть,
Притворись, шо нездорова,
В холодочку приложись!
Я все поле обійду
І до тебе прийду!»

Як прийшов же він до мене
І бровами заморгав,
Ще й копи не навʼязали,
Він чотири записав.

Як у вас, так і в нас,
Вся вулиця тиха,
Тільки чути, як хропе
В хаті головиха.

І на цьому, добрі люди,
Ми кінчати будемо,
Нічка темна, нам далеко,
Ще, гляди, заблудимо!

…стояла,
По копійці заробляла.
По копійці заробляла,
Черевички купувала.

Черевички з рогозу,
Не бояться морозу.
Черевички з лободи,
Не бояться води.

«Грицю, Грицю, до телят!»
В Гриці ножки болять.
«Грицю, Грицю, до Марусі!»
«Січас, січас уберуся».

Вареники варила,
Та пелену спалила,
Та нікому не кажу,
Шо біз пелени ходю.

… поїв варенички,
Поїв варяниці,
Перекинув макітерку
В сінях на полиці.

Не дай Бог, не дай Бог,
З далекими знаться,
І ще й сонце не зайшло,
Іде цилуваться.

Ой хто ж то пішов
Понад балкою?
Трясця милого несе
З балалайкою!

Ой хто ж то пішов,
Сірячок накинув?
На кого ж ти мене,
Дурачок, покинув?

Ой у Колі на вгороді
Розцвітає бєлий мак.
Всі рєб’ята поженились,
А Володя ходе так.

Ой хто ж то іде,
Із гори спускається?
То ж той дурачок,
З мене насміхається.

… колечко моє,
Скинеться – надєнеться.
З ким мой милий не гуля,
На мене надіється.

Не стій під вікном,
Не махай рукавом,
Бо й не вийду та й не стану
Із тобою дураком.

Не стій під вікном,
Не махай пальцем,
Бо не вийду і й не стану
Із тобою старцем.

Дєвки к нам,
І молодки к нам,
А ви, стариє старухи,
Та на чорта ви нам!

Дві старушки біз зубов
Зговорились про любов,
Ти влюбилася в картошку,
Я влюбилася в блинов.

(На вгороді бузина)
Розкарякувата,
Чортова парубота,
Задавакувата.

На вгороді бузина,
Викида колосся,
Засрана парубота,
Шо на бік волосся.буг

Що й не красива,
Правда й не красавіця,
Хто в любові поніма,
Краса й не касається!

Карі глазки спать хотять,
Губки цілуваться,
Кому парочки нема,
Можна ушиваться!

Міня мамінька родила,
На припічку посадила,
Цибулину дала,
Щоб веселая була!

Я любила лінтєнанта,
А потом політрука,
А потом всьо више, више,
Та й дойшло до пастуха!

Льотчик високо літає,
Воздухом питається,
Трицять три імєєт жонок,
Холостой щитається!

Ой мать, моя мать,
На морі утьонка,
На чужой сторонє,
Нажила мільонка!

А мой милий учиться,
Не знаю чево получиться,
Ілі поп, ілі монах,
Ілі куриця в штанах!

Ой ох, не дай Бог,
Одного любить удвох,
Одна сидить обніма,
Друга сльози пролива!

У міня мільонків пʼять,
Слухай ти, буду щитать:
Ваня, Коля, Гриша, Миша,
П'ятого забула як!

Або ось така частушка. Тоді, коли позабирали все у людей, коли був голодомор, коли все постягували в колгоспи і штучно зробили голод… Але люди все рівно якось, навіть ті, шо залишились в живих, завжди, мабуть, юмор спасав людей, особливо українських наших, моїх земляків. Ось така, наприклад, частушка:

Спасибі нашому вождю,
Не вчіняю, не мішу.
Замість зерна і муки –
Таргани та прусаки.

Нема зерна у коморі,
Пусто в хаті і надворі,
Ні корови, ні свині,
Тільки Сталін на стіні.

Висить Сталін на стіні,
Мені усміхається:
“Не журися, молодице,
В комунізмі будеш жити.”

Криси й миші збунтувались,
Ніде зерна не зосталось,
Враз прохання написали
І до Сталіна послали:

“Батьку рідний, пощади,
І в тюрму нас посади.
Будем тобі помагать,
Усіх ворогів народу
Будем разом догризать.”