На вгороді верба рясна

На калині, на малині,
Колихала ой та й Марусина свого сина. (двічі)

Колихала, промовляла,
Кругом неї ой та й рута-мята призавʼяла. (двічі)

Призавʼяла, ще й призасохла,
Він уїхав, ой та й мене бросив, я й осталась. (двічі)

Я й осталась, не журюся,
Єсть у мене ой та й кущ калини, прихилюся. (двічі)

Єсть у мене ой та й кущ калини,
Єсть у мене ой та й батько й мати, похвалюся. (двічі)

Та й ще сонце не зайшло, не зайшло, як зробилась темнота.

Та й нещаслива та дівчина, котра любить моряка,
Та й нещаслива та дівчина, котра любить моряка.

Та й моряк сяде та й поїде, зостаюся я й сама,
Та й моряк сяде та й поїде, зостаюся я й сама.

Та й зостаюся я сама, я сама, не дівчина, ні вдова,
Та й зостаюся я сама, я сама, не дівчина, ні вдова.

На калині, на малині,
Колихала ой Марусина свого сина. (двічі)

Колихала та й плакала,
Коло неї ой рута-мʼята присовʼяла. (двічі)

Присовʼяла ще й присохла,
Чи я в тебе, ой моя ненько, не доросла? (двічі)

Не доросла, переросла,
Десь поїхав ой мій миленький, меня бросив. (двічі)

Меня бросив, не журюсь я,
Єсть у мене ой батко й мати, прихилюся. (двічі)