Головна
Та й усі зорі піднялися

Та й усі зорі піднялися

Назва	Та й усі зорі піднялися
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Дошлюбні стосунки, Зрада
Дата запису	1 черв. 1992 р.
Місце запису	с. Велика Гомільша, Зміївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Збирачi	Віра Осадча

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 2Подобається Поділитися

Та й усі зорі піднялися, й а місяць підбився,
Та й усі хлопці на вулиці й, та й а мій опізни(вся).

Та й а мій опізнився,
Та й чого ж він й опізнився й, та й що дома нема(є).

Та й шо дома й немає –
Він в чистім полі край Дунаю й, він коня й напува(є).

Він коня напуває,
А й а кінь ірже ж, води й не п’є й, та й шлях-дорожку й чу(є).

Та й шлях-дорожку й чує,
Ой десь мій милий, чорнобривий, та й з другою й ночу(є).

Він з другою й ночує,
Ой ночуй, ночуй, мій миленький, та й ближче й пригорта(йся).

Та й ближче й пригортайся,
Та й а до мене й, молодої, та й більш не поверта(йся).

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:47 100	Та усі зорі зайнялися	Пісні з особистого та родинного життя	с. Гетьманівка, Шевченківський район	03:47	Та усі зорі зайнялися, й а місяць підбився, Та й усі ж хлопці на вулиці жи, а мій опізни(вся). Ой чого ж він опізнився, що дома немає, Та в чистім полі, на роздолі жи коня й напува(є). А кінь ірже, води не п'є й доріженьку чує, Та десь мій милий, чорнобривий, з другою й ночу(є). Ночуй-ночуй, мій миленький, ночуй, пригортайся, Та й а до мене, молодої жи, більш не поверта(йся). Одна гора високая, й а другая й нижче, Та й одна й мила й дорогая жи, а другая бли(жче). А я тую близенькую й людям подарую, Та й а до тії ж далекої пішки помандру(ю).
0:00 04:09 100	Да повій вітер, да буйнесенький+1	Пісні з особистого та родинного життя	с. Крячківка, Пирятинський район	04:09	Да повій, вітер, да буйнесенький З глибокого яру же, Прибудь, милой, ой да чорнобривой З далекого кра(ю). Да ой рад би я да повівати - Яр дуже й глибокий, Ой рад би я до тебе прибути - Край дуже дальок(ий). Да глибокі(високі) да явірочки, Й а ще вищі кручі же, Ой як мені же ой да й надоєло Миленького жду(чі). Да ждала год я, да ждала другий, Да й не могла дождаться же, Ой найняла ой да чорний ворон Листа пересла(ться). Да летить ворон, да летить чорний, Та й летючи кряче же, Передай же ой да тій дівчині, Хай вона й не пла(че). Да нехай вона да й не плаче, А я тут не журюся, Нехай вона ой да іде заміж, А я й оженю(ся). Да ой щоб тебе да й женихала Лихая й година же, Як зв'язала ой да білі ручки Малая дити(на). Да ізв'язала да білі ручки - Ніхто й не розв'яже, Ніхто ж мені ой да молоденькій Правдоньки не ска(же).
0:00 03:05 100	Соловейко-канарейко	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	03:05	Чом ти, Галю, сумна ходиш і не чуть твоїх речей, Раньше була щебетала, як у саду соловей. (двічі) Соловейко-канарейко, ти пташечка лісова, Сядь на вєтку, сядь на другу, передай, милий, слова. (двічі) Не ходи зеленим лугом, не топчи зелений луг, Не суши мого серденька, не люби моїх подруг. (двічі) Я ходив зеленим лугом, і топтав зелений луг, Я сушив твоє серденько, полюбив одну з подруг. (двічі) Лєнта бантом, лєнта бантом, ой нашо ж ти розв'язав? Ми з тобою лягли тайно, нащо людям розказав? (двічі)