Головна
Та усі зорі зайнялися

Та усі зорі зайнялися

Назва	Та усі зорі зайнялися
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Дошлюбні стосунки, Зрада, Нещасливе кохання
Дата запису	26 лют. 1995 р.
Місце запису	с. Гетьманівка, Шевченківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Миргородська Галина Іллівна (1936), Прокопова Надія Антонівна (1929), Рижова Ганна Петрівна (1935), Крюкова Любов Федорівна (1941), Злодєєва Марія Михайлівна (1945)
Збирачi	Наталія Олійник
Транскрипція	Катерина Курдіновська

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 2Подобається Поділитися

Та усі зорі зайнялися, й а місяць підбився,
Та й усі ж хлопці на вулиці жи, а мій опізни(вся).

Ой чого ж він опізнився, що дома немає,
Та в чистім полі, на роздолі жи коня й напува(є).

А кінь ірже, води не п'є й доріженьку чує,
Та десь мій милий, чорнобривий, з другою й ночу(є).

Ночуй-ночуй, мій миленький, ночуй, пригортайся,
Та й а до мене, молодої жи, більш не поверта(йся).

Одна гора високая, й а другая й нижче,
Та й одна й мила й дорогая жи, а другая бли(жче).

А я тую близенькую й людям подарую,
Та й а до тії ж далекої пішки помандру(ю).

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:07 100	А й ти дубе, дубе	Пісні з особистого та родинного життя	с. Гетьманівка, Шевченківський район	03:07	А й ти, дубе, дубе, кучерявий дуже, Шо на тобі ж, дубе, й два голуби гуде. (двічі) Два голуби гуде, голубка воркоче, Шо й козак дівчину й покинути хоче. (двічі) А дівчина плаче: «Не кидай, козаче, Не кидай самую й мене, молодую. (двічі) Не кидай самую мене, молодую, А бери з собою ж мене, молодую». (двічі)
0:00 02:53 100	Що за місяць, що за ясний	Пісні з особистого та родинного життя	с. Гетьманівка, Шевченківський район	02:53	Що за місяць, що за ясний, що за ясная й зоря, Ой що в мене за миленький, вечір прийде - п’ять нема. (двічі) Вечір прийде - п’ять нема, А на шостий він приходе, ще говорить без кінця. (двічі) Ще й говорить без кінця, Шукай тобі, дівчинонько, ще другого молодця. (двічі) Ще й другого молодця, А я піду в цю неділю з другою до вінця. (двічі) Із другою й до вінця, Їжджяй, їжджяй, мій миленький, я й не дуже тороплюсь. (двічі) Я й не дуже тороплюсь, А як будеш вінчатися, а я прийду й подивлюсь. (двічі) А я прийду, подивлюсь, Увійшла вона до церкви та й стала біля стіни. (двічі) Та й стала біля стіни, Облили козака сльози ще й дрібніші, чим її. (двічі) А священник це помітив, промовля до молодця: "Із якою дівчиною приступаєш до вінця? (двічі) Чи з тією дівчиною, що за рученьку узяв, Чи з тією дівчиною, що три года прогуляв?" (двічі) "Не з тією дівчиною, що за рученьку держав, А з тією дівчиною, що три года прогуляв. (двічі) Що три года прогуляв, Розійдися вся родина, а ти, мила, йди сюди, Аж тепер я признаюся, шо ти вєрная моя." (двічі)
0:00 04:08 100	Да повій вітер, да буйнесенький+1	Пісні з особистого та родинного життя	с. Крячківка, Пирятинський район	04:08	Да повій, вітер, да буйнесенький З глибокого яру же, Прибудь, милой, ой да чорнобривой З далекого кра(ю). Да ой рад би я да повівати - Яр дуже й глибокий, Ой рад би я до тебе прибути - Край дуже дальок(ий). Да глибокі(високі) да явірочки, Й а ще вищі кручі же, Ой як мені же ой да й надоєло Миленького жду(чі). Да ждала год я, да ждала другий, Да й не могла дождаться же, Ой найняла ой да чорний ворон Листа пересла(ться). Да летить ворон, да летить чорний, Та й летючи кряче же, Передай же ой да тій дівчині, Хай вона й не пла(че). Да нехай вона да й не плаче, А я тут не журюся, Нехай вона ой да іде заміж, А я й оженю(ся). Да ой щоб тебе да й женихала Лихая й година же, Як зв'язала ой да білі ручки Малая дити(на). Да ізв'язала да білі ручки - Ніхто й не розв'яже, Ніхто ж мені ой да молоденькій Правдоньки не ска(же).