Головна
Ой ковале, коваленку

Ой ковале, коваленку

Назва	Ой ковале, коваленку
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Балади
Мотив	Вбивство, Дошлюбні стосунки, Зрада, Позашлюбна дитина, Потопання
Дата запису	1 лют. 1988 р.
Місце запису	с. Вʼязова, Краснокутський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Шулакова О.А. (невід.), Мусорова Н.В. (невід.), Мусорова Є.М. (невід.), Скирко Н.В. (невід.), Жидкова Н.С. (невід.), Чуль Г.К. (невід.), Низькопоклонна Г.В. (невід.)
Збирачi	Галина Лук'янець, Леонід Котохін, Олена Чиста
Транскрипція	Максим Заліський

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой, ковале, коваль-коваленко,
Чом не куєш желєза тоненько?

Чи й у тебе желєза немає,
Чи й у тебе сталі не хватає?

Єсть у мене ще й сталі вдоволі,
Єсть у мене жінка до любові.

Єсть у мене жінка до любові,
Вона мене в сю ніч засмутила

Вона мене в сю ніч засмутила,
Шо з вечора дитя спородила.

Шо з вечора дитя спородила,
А співночі топити носила.

Шо співночі топити носила,
А в досвітах все Бога просила.

А в досвітах ж все Бога просила,
Ой, дай, Боже, сніги та морози.

Ой, дай, Боже, сніги та морози,
Шоб занесли стежки та дорожки.

Шоб занесли ж стежки та дорожки,
Шоб не взнали прокляті ворожки.

Шоб не взнали ж прокляті ворожки,
Шоб не взнали, куди я ходила.

Шоб не взнали ж, куди я ходила,
Шоб не взнали, кого я й носила.

Шоб не взнали ж, кого я й носила.
Я носила дитину ковальську.

Я носила дитину ковальську ж,
Утопила в криниченьку панську.

Я думала, шо він син козацький,
Коли воно сукин син ковальський.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:26 100	Ой ковалю, коваль, коваленко	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Серебрянка, Артемівський (Бахмутський) район	02:26	Ой ковалю, коваль, коваленко, Чом не встаєш рано-пораненько? Чом не встаєш рано-пораненько, Чом не куєш желізо тоненько? Чи й у тебе сталі не хватає, Чи у тебе дівчини немає? Єсть у мене сталі удоволі, Єсть у мене дівка й до любові. Вона ж мені горя наробила, Із вечора постіль постелила. Із вечора постіль постелила, Опівночі сина спородила. Опівночі сина спородила, До схід сонця в криниці втопила. Ой дай, Боже, снігу та морозу, Щоб криниця до дна вимерзала. Щоб криниця до дна вимерзала, Щоб дитина та й не виринала.
0:00 02:34 100	Ой ковалю, коваль, коваленку	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Добропілля, Валківський район	02:34	Ой ковалю, коваль, коваленку. (двічі) Чом не куєш рано-пораненько? (двічі) Чи й у тебе жиліза немає? (двічі) Єсть у мене жиліза доволі. (двічі) Єсть у мене дівка до любови. (двічі) (Вона ж мені слави наробила. Вона мені дитя породила, А співночі в криниці втопила. Пошли, Боже, снігу і морозу, Щоб не знали сусіди й вороги, Щоб не знали, куди я ходила, Щоб не знали, кого я любила. Я ж любила козацького сина, Я ж думала, що він син козацький, А він, сукин син, циганський.)
0:00 02:30 100	Ой, ковале, славний коваленко,	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Гарбузівка, Сумський район	02:30	Ой, ковале, славний коваленко, Чом не куєш желіза тоненько? Чі у тебе жиліза немає, Чі й у тебе сталі не хватає? Єсть у мене желіза доволі, Єсть у мене дівка до любові. Єсть у мене дівка Катерина, Вона ж мені жалю наробила. Вона ж міні жалю наробила, Опівночі сина породила. Опівночі сина породила, А до світа в криниці втопила. "Ой, дай Боже, сніги та морози, Щоб замело сліди та дороги. Щоб не знали, куди я ходила, Щоб не знали, кого я любила!"