Від поля до поля виросла тополя
Назва | Від поля до поля виросла тополя |
---|---|
Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
Мотив | Нещасливе кохання |
Дата запису | 1 черв. 1992 р. |
Місце запису | с. Огіївка, Сахновщинський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
Виконавці | Воротник Февронія (Хавронія) Юхимівна (1911), Герасименко Орина Данилівна (1917) |
Збирачi | Дмитро Лебединський, Олена Балака |
Транскрипція | Галина Лук'янець |
Слухати аудіо
Від поля до поля виросла тополя,
Та й скажи, дівчино, коли будеш моя? (двічі)
Пощитай, козаче, всі зорі на небі,
Як перещитаєш, вийду ж я за тебе. (двічі)
Ой як тяжко, важко ці зорі щитати,
А ще тяжче, важче ой любов забувати. (двічі)
Козак полем їде, під ним кінь басує,
Підійди, дівчино, з коня поцелую. (двічі)
( ...бачив таку любов мати,
Щоб вірну дівчину з коня цілувати?)
Варіанти виконання та схожі пісні:
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Всі садочки зеленіють | Пісні з особистого та родинного життя | с. Шелудьківка, Зміївський район | 01:34 |
Всі садочки зеленіють, одна же суха слива. (двічі) Всі дівчата заміж ідуть, а я й не щаслива. (двічі) Як зірву я з рожі квітку, та й пущу на воду. (двічі) Пливи, пливи, з рожі квітка та й до мого роду. (двічі) Пливла, пливла з рожі квітка та й на поріг стала. (двічі) Ждала, ждала козаченька та й плакати стала. (двічі) Плачте, очі, плачте, карі, така ваша доля. (двічі) Полюбила миленького, при місяці стоя.(двічі) | |||
Де б я, де б я цей деньочок прожила | Пісні з особистого та родинного життя | с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район | 01:02 |
Де б я, де б я цей деньочок прожила, Ой піду я ай у вишневой ой садочок, Та й іспишу я всю досаду ой на листок, Ой хто буде цього листа читати, Перва досада - вийшла заміж молода, Третя досада - невірна дружина, Вона мені в світі пожить не дала | |||
Як приїхав мой милой з похода | Пісні з особистого та родинного життя | с. Шелудьківка, Зміївський район | 01:52 |
Як приїхав мій милой з похода, Та й прив'язав коня до колони, Сам заплакав край коника своєго, Рознещасна голівонька моя, |