Від поля до поля виросла тополя
| Назва | Від поля до поля виросла тополя |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Зрада, Нещасливе кохання |
| Дата запису | 28 лип. 2011 р. |
| Місце запису | с. Деревки, Котелевський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
| Виконавці | Криса К.О. (1945), Тимошенко М.Ф. (1936), Дельвих К.І. (1943) |
| Збирачi | Галина Лук'янець |
| Транскрипція | Галина Лук'янець |
Слухати аудіо
Від поля до поля виросла тополя,
Признайся, козаче, коли буду твоя? (двічі)
Ой пусти, дівчино, камінь за водою,
Тоді я, дівчино, буду жить з тобою. (двічі)
Пощитай, дівчино, ті зорі на небі,
Тоді я, дівчино, вернуся й до тебе. (двічі)
Ой як тяжко й важко ті зорі щитати,
Й а ще тяжче, важче тебе забувати. (двічі)
Варіанти виконання та схожі пісні:
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Осталася сирота | Пісні з особистого та родинного життя | с. Мохнач, Зміївський район | 00:30 |
Осталася сирота, Осталася сирота. Сиротою неякою, Сиротою неякою, | ||
| Ой зачем травка зелена | Пісні з особистого та родинного життя | с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район | 01:21 |
Ой зачем травка зелена? Бо близесенько вода, Бо ще ж вона молода, (Ой щипала, ой зривала спелий белой виноград. Кидала, бросала миленькому на кровать. Чи спиш, мой миленький? Чи так лежиш? Слова не промовиш, чом до мене не говориш? Надумав жениться, не покидай мене. Як возьмеш чорнявую, не чорнявій мене. Як возьмеш красивую, не красивєй мене. Як возьмеш ласкаву, не ласкавєй мене. Як возьмеш багату, женись, милий, Бог з тобой! Бог тебе накаже за невєрную любов!) | ||
| А в саду зеленім | Пісні з особистого та родинного життя | с. Скрипаї, Зміївський район | 04:12 |
А в саду зеленім під дубом рясним, Та нашо ти божився, й нашо клятьбу дав? Оце ж та й доріжка й до милого й лежить, Та піду до ворожки й нехай погада, Та випала карта й бубновой валєт, Вернувся мой милой в дванадцять часов, Чого, чого, милой ,тоска наляга? Чого, чого милой вчора не прийшов? "Одури, козаче, ти батька своєго, |