Розпрягайте, хлопці, коней
| Назва | Розпрягайте, хлопці, коней |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя, Козацькі |
| Мотив | Залицяння, сватання , Зрада, Нещасливе кохання |
| Дата запису | 15 черв. 2002 р. |
| Місце запису | м. Дебальцеве, Горлівський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Раїса Іванівна Тібабшева (1927) |
| Збирачi | Вікторія Тібабшева |
| Транскрипція | Галина Лук'янець |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Розпрягайте, хлопці, коней та лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений, в сад криниченьку копать. (двічі)
Копав, копав криниченьку у зеленому саду,
Чи не вийде дівчинонька рано-вранці по воду?
Вийшла, вийшла дівчинонька утром рано воду брать,
А за нею козаченько веде коня напувать. (двічі)
Просив, просив відеречко – вона йому не дала,
Дарив, дарив з рук колечко – вона його не взяла.
“Знаю, знаю, дівчинонько, чим я тебе огорчив,
Що я вчора ізвечора кращу тебе полюбив.
Вона ростом невеличка, ще й годами молода,
Руса коса до пояса, в косах стрічка голуба”. (двічі)
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Їхали козаки із Дону додому | Пісні з особистого та родинного життя
1
Козацькі | м. Дебальцеве, Горлівський район | 03:37 |
Їхали козаки із Дону додому, Їдьмо, Галю, з нами, з нами козаками, Їхали козаки степами-лісами, Привʼязали Галю до сосни косами,
А хто дочок має, нехай науча(є). Обізвався козак: “Я в полі ночую, Обізвався другий, у полі пахає, | ||
| Їхали козаки із Дону додому | Пісні з особистого та родинного життя
2
Козацькі,Балади | м. Сіверськ, Артемівський (Бахмутський) район | 01:01 |
Їхали козаки із Дону додому, “Ой ти, Галю, Галю молодая, Ой поїдем, Галю, з нами козаками, Їхали козаки, сосну підпалили, А хто дочок має, гулять не пуска(є)”. | ||
| Скакав козак через долину | Пісні з особистого та родинного життя
1
Козацькі | с. Курахівка, Покровський район | 02:12 |
Скакав козак через долину, через кавказскіє края. (двічі) Кольцо козачка подарила, когда козак ішов в поход. (двічі) Она дарила, говорила, шо через год буду твоя. (двічі) От третій год тому проходить, козак в деревню прискакав. (двічі) Навстреч єму ідьот старушка, і шепотліво говорит: (двічі) «Зачем, зачем, козак стрємісся, напрасно гониш ти коня? (двічі) Твоя красотка ізменила, другому щастє отдала.» (двічі) |