Головна
Чого соловейко смутной, ні пойош?

Чого соловейко смутной, ні пойош?

Назва	Чого соловейко смутной, ні пойош?
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Дошлюбні стосунки, Нещаслива доля, Хвороба
Дата запису	19 лип. 1989 р.
Місце запису	с. Добропілля, Валківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Індик Варвара Харитонівна (1929), Макаренко Олександра Денисівна (1924), Комірна Наталія Максимівна (1912), Федченко Прасковія Іванівна (1941), Прядка Анастасія Максимівна (1910), Кобель Олександра Євсеївна (1929), Боброва Марія Олексієвна (1913), Синиця Олександра Іванівна (1923)
Збирачi	Віра Осадча
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 2Подобається Поділитися

Чого, соловейко, смутной, ні пойош?
Та й співів би я песню, й голоса нема.

Співав би я пісню, й голосу нема,
Та й золотая клєтка, та суше соловʼя.

Золотая клєтка сушить соловʼя,
Та й молода дівчина та й по саду гуля.

Молода дівчина по саду гуля,
Та й десь вколола й ножку, та й зробилась больна.

Уколола ножку, зробилась больна,
Та кричала й гукала, та й дайте доктора.

(Кричала гукала, дайте доктора,
Приїжджає доктор, козак молодой.

Питає дівчину, чим дівка больна?
"Болять й ручки-ножки, болить голова."

"Брешеш ти, дівчино, брешеш дорога,
Мабуть ти, дівчино, сина зродила.")

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:50 100	Не здихай, мила, так тяжко	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	02:50	Не здихай, мила, так тяжко, Ой не здихай так тяжело, А вой да хіба же тобі дру…, ой дружка жалко, Забувай тепер його. Забувай тепер його. Та вой да хіба же тоді же я, ой я й забуду, Як закроються ой глаза. Як закроються глаза. А вой да серце же кров'ю же о…, ой обольоться, Грудь сов'яне же я…, ой як трава. Грудь сов'яне, як трава. Та вой да грудь сов'яне і ой засохне, Нікогда не ро…, ой розцвітьот. Нікогда не розцвітьот. Та вой да по кладбищу я ходила, Не боялась нічого. Не боялась нічого. Та вой да чого ж мені ой здєсь бояться, Здєсь ночниї сторожа. Здєсь ночниї сторожа. Та вой да чого ж мені здєсь бояться, Здєсь мой миленький лежить.
0:00 02:28 100	На городі верба рясна	Пісні з особистого та родинного життя	с-ще Новодонецьке, Краматорський район	02:28	На городі верба рясна, (двічі) Там стояла дівка красна. Вона красна ще й вродлива, (двічі) Її доля нещаслива. Її доля нещаслива, (двічі) Нема того, що любила. Нема його та й не буде, (двічі) Розраяли його люди. Розраяли, розсудили, (двічі) Щоб ми в парі не ходили. А ми в парі ходить будем, (двічі) Як любились, так й будем.
0:00 01:20 100	Чорноморець, мать моя, чорноморець	Пісні з особистого та родинного життя	м. Бахмут, Бахмутський район	01:20	Чорноморець, мать моя, чорноморець, Вивів мене босую на морозець. Вивів мене босую та й питає: «Чи є мороз, дівчино, чи немає?» «Ой немає морозу – тільки роса», А я ж молодесенька стою, стою боса. Простояла ніченьку, та й байдуже, Бо я чорноморчика люблю дуже. «Ой на що ж ти, донечко, уповала, Що ти чорноморчика сподо.., сподобала?» «Уповала, мать моя, на шинелю, Я ж думала: жить буду баришнею. Уповала, мать моя, на галоші, Я ж думала: жить буду у розкоші».