Головна
Ой у лузі та ще й при березі

Ой у лузі та ще й при березі

Назва	Ой у лузі та ще й при березі
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Козацькі
Мотив	Військові походи, бої, Нещаслива доля
Дата запису	10 серп. 1996 р.
Місце запису	с. Гетьманівка, Шевченківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Сивокоз Олександра Андріївна (1937), Миргородська Галина Іллівна (1936), Прокопова Надія Антонівна (1929), Крюкова Любов Федорівна (1941), Бондарь Надія Павлівна (1929)
Збирачi	Наталія Олійник
Транскрипція	Катерина Курдіновська

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 3Подобається Поділитися

Ой у лузі та ще й при березі черво..., червона калина. (двічі)

Спородила й молода дівчина й харо..., харошого сина. (двічі)

Ой де ж вона його спородила в зеле..., в зеленій діброві. (двічі)

Та й не дала й тому козакові не ща..., не щастя, не долі. (двічі)

Тільки дала йому, молодому, й біле личко, чорні брови. (двічі)

Було б тобі, моя рідна мати, тих брів, тих брів не давати,
Було б тобі, моя рідна мати, щастя, щастя й долю дати.

Розвивайся а ти, старий дубе, завтра, завтра мороз буде. (двічі)

Я й морозу та ще й не боюся й завтра, завтра розів’юся. (двічі)

Собирайся, молодий козаче, завтра похід буде. (двічі)

Я й походу та ще й не боюся, зараз, зараз соберуся. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:07 100	Ой як сяду край віконця	Пісні з особистого та родинного життя 1 Козацькі	с. Гетьманівка, Шевченківський район	03:07	Ой як сяду край віконця й протів ясного сонця, Протів ясного сонця й виглядати чорноморця. Чорноморець з поля їде, шестеро коней веде, На сьомому вороному й у жупані голубому. На сьомому вороному й у жупані голубому, Не поїхав він додому, а поїхав... Став він коней напувати, стала хвиля прибувати, Стала хвиля прибувати, чорноморець став втопати. Чорноморець потопає та й на милую гукає: "Рятуй, рятуй, моя мила, коли вірно любила!". "Ой рада б я рятувати, так не вмію я плавати!", "Біжи, мила, хоч по люди, може жаль кому буде!". "Біжи, мила, хоч по люди, може жаль кому буде!", Поки люди ізійшлися, чорноморець утопився.
0:00 06:52 100	Туга за тугою	Пісні з особистого та родинного життя	с. Гетьманівка, Шевченківський район	06:52	Туга за тугою, журба за журбою, Дала мене мати заміж молодою, Дала ж мене мати заміж молодою. Дала мене мати за ліс, за діброву, За ліс, за діброву, за гіркою долю, За ліс, за діброву, й за гіркою долю. За лісом не бачу, за горем не чую, За недобрим мужом дома не ночую, За недобрим мужом дома й не ночую. «Пусти мене, милий, до броду по воду, До броду й по воду, й до рідного роду, До броду й по воду, й до рідного роду». «Ой не підеш, мила, й до броду по воду, Бо розкажеш, мила, й про нашу незгоду, Бо розкажеш, мила, й про нашу незгоду». «Ой не буду, милий, не буду й казати ж, Як будуть питати, то я вийду з хати, Як будуть питати, то я вийду з хати». «Чи ти мене, мамо, в куплі не купала, Чи ти ж мені, мамо, щастя й не давала? Чи ти мені, мамо, щастя й не бажала?» «Не раз тебе, доню, я в куплі купала, Не раз у той купіль доля й заглядала, Не раз у той купіль доля й заглядала. Не раз у той купіль доля й заглядала, А щастя й не дала, бо й сама не мала, А щастя й не дала, бо й сама не мала».
0:00 03:44 100	Ой у лузі та ще й при березі	Пісні з особистого та родинного життя	с. Гетьманівка, Шевченківський район	03:44	Ой у лузі та ще й при березі черво..., червона калина. (двічі) Спородила й молода дівчина й харо..., харошого сина. (двічі) Ой де ж вона його спородила в зеле..., в зеленій діброві. (двічі) Та й не дала й тому козакові не ща..., не щастя, не долі. (двічі) Тільки дала йому, молодому, й біле личко, чорні брови. (двічі) Було б тобі, моя рідна мати, цих брів, тих брів не давати, Було б тобі, моя рідна мати, щастя, щастя й долю дати.