На кладочці ноги мила
| Назва | На кладочці ноги мила |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя, Балади |
| Мотив | Потопання, Самогубство, Смерть |
| Дата запису | 5 вер. 1999 р. |
| Місце запису | с. Гетьманівка, Шевченківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Прокопова Надія Антонівна (1929) |
| Збирачi | Наталія Олійник |
| Транскрипція | Світлана Коновалова |
Слухати аудіо
На кладочці ноги мила,
Поки хвиля із ніг збила.
‒ Ой Дунаю, Дунаєчку,
Возьми ж мене, хазяєчку.
Ой ви, щуки, їжте руки,
А ви, соми, їжте ноги,
Біле личко не трогайте,
Нехай воно помиється.
Біле личко не трогайте,
Нехай воно помиється,
Прийде милий, подивиться.
А миленький здогадався,
Взяв відерце та й подався.
‒ Ой Дунаю, Дунаєчку,
Верни мені хазяєчку.
На кладочці ноги мила,
Поки хвиля із ніг збила,
Поки хвиля із ніг збила.
‒ Ой Дунаю, Дунаєчку,
Возьми ж мене, хазяєчку,
Возьми ж мене, хазяєчку.
Ой ви, щуки, їжте руки,
А ви, соми, їжте ноги,
Біле личко не трогайте,
Нехай воно помиється,
Нехай воно помиється.
Нехай воно й помиється,
Прийде милий, подивиться,
Прийде милий, подивиться.
А миленький здогадався,
Взяв відерце та й подався,
Взяв відерце та й подався.
‒ Ой Дунаю, Дунаєчку,
Верни мені хазяєчку,
Верни мені хазяєчку.