На кладочці ноги мила

НазваНа кладочці ноги мила
ЖанрПісні з особистого та родинного життя, Балади
МотивПотопання, Самогубство, Смерть
Дата запису5 вер. 1999 р.
Місце записус. Гетьманівка, Шевченківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціПрокопова Надія Антонівна (1929)
ЗбирачiНаталія Олійник
ТранскрипціяСвітлана Коновалова

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

На кладочці ноги мила,
Поки хвиля із ніг збила.

‒ Ой Дунаю, Дунаєчку,
Возьми ж мене, хазяєчку.

Ой ви, щуки, їжте руки,
А ви, соми, їжте ноги,

Біле личко не трогайте,
Нехай воно помиється.
Біле личко не трогайте,
Нехай воно помиється,
Прийде милий, подивиться.

А миленький здогадався,
Взяв відерце та й подався.

‒ Ой Дунаю, Дунаєчку,
Верни мені хазяєчку.

На кладочці ноги мила,
Поки хвиля із ніг збила,
Поки хвиля із ніг збила.

‒ Ой Дунаю, Дунаєчку,
Возьми ж мене, хазяєчку,
Возьми ж мене, хазяєчку.

Ой ви, щуки, їжте руки,
А ви, соми, їжте ноги,

Біле личко не трогайте,
Нехай воно помиється,
Нехай воно помиється.

Нехай воно й помиється,
Прийде милий, подивиться,
Прийде милий, подивиться.

А миленький здогадався,
Взяв відерце та й подався,
Взяв відерце та й подався.

Ой Дунаю, Дунаєчку,
Верни мені хазяєчку,
Верни мені хазяєчку.