Ой ти, дубе, дубе, кучерявий дуже
Назва | Ой ти, дубе, дубе, кучерявий дуже |
---|---|
Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
Мотив | Кохання, Прощання, розставання |
Дата запису | 26 лют. 1995 р. |
Місце запису | с. Гетьманівка, Шевченківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
Виконавці | Миргородська Галина Іллівна (1936), Прокопова Надія Антонівна (1929), Рижова Ганна Петрівна (1935), Крюкова Любов Федорівна (1941), Злодєєва Марія Михайлівна (1945) |
Збирачi | Наталія Олійник |
Транскрипція | Катерина Курдіновська |
Слухати аудіо
Ой ти, дубе, дубе, кучерявий дуже,
Шо й на тобі ж, дубе, два голуби гуде. (двічі)
Два голуби гуде, голубка воркоче,
Шо й козак дівчину ж спокинути хоче. (двічі)
Дівчинонька плаче: «Не кидай, козаче,
А бери з собою ж мене й, молодую». (двічі)
Ой якби я знала, що ти моя пара,
Взяла б твоє личко та й намалювала. (двічі)
Та й намалювала, до стіни прибила,
До тії кроваті ж, де спати лягати. (двічі)
До тії кроваті, де спати лягати,
Та й не буде знати ж не батько й не мати. (двічі)
Можливо, вам також сподобаються:
Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Сади мої, та садочки зелененькі | Пісні з особистого та родинного життя | с. Гетьманівка, Шевченківський район | 03:42 |
Сади мої, та й садочки зелененькі, Рано цвіли та й пізно й опадали, Любив милий, а січас він спокидає, Мимо ходе та й у гості не заходе, Хоч і зайде, так недовго він гостює, Усю ночку та й зо мною протаскує, Долго, долго та й білого свєту нєту, Ой как стало та й на зорькє заніматься, Став мой милий та й в дороженьку збираться, «Єсть у мене та й жена ж молодая, | |||
Під вишнею-черешнею я з милим стояла | Пісні з особистого та родинного життя | с. Гетьманівка, Шевченківський район | 06:14 | ||||
Та ой чия ж то та й пшениченька | Пісні з особистого та родинного життя | с. Гетьманівка, Шевченківський район | 03:06 |
Та ой чия ж то же та й пшениченька, Та й що довгії гони же, Та й що чорної брови, Та й по горі же ходили, Та й що ми трьох любили, Та й колечко дарила, Та білую постіль слала, Та й причарувала, Та коли удалося, |