Головна
Отдала й мене матінка й моя

Отдала й мене матінка й моя

Назва	Отдала й мене матінка й моя
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Балади
Мотив	Розлука, Чужина
Дата запису	23 жовт. 1993 р.
Місце запису	с. Черкаська Лозова, Харківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Домніч Галина Петрівна (1937), Марченко Олександра Федорівна (1931), Солощенко Марія Петрівна (1930)
Збирачi	Мирослава Семенова
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 2Подобається Поділитися

Отдала й мене матінка й моя,
За великої й гори,
Ой заказала, заговорила,
Щоб сім год не ходи(ла).

Не пішла я й год, не пішла я й два,
А на третій скучила, егей,
Не пішла я й год, не пішла я й два,
А на третій скучи(ла).

Я й ...схватючи, перелетючи,
Сивою й зозулею, егей,
Я й ...тючи, перелетючи,
Сивою й зозуле(ю).

Буду й кувати, не промовляти,
Щоб не пізнала мати, егей,
Буду й кувати, не промовляти,
Щоб не пізнала й ма)ти)

(Та й вийшла мати, воду брати,
Стала зозулю зганяти,
Ой ти, зозуля, ой ти сивая,
Чом так рано куєш?

Я й не зозуля, я й не сивая,
Я ваша дитина.)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:55 100	Під вишнею-черешнею	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Гарбузівка, Сумський район	03:55	Під вишнею-черешнею, я з милим стояла, Із тих пір я сумна стала, як з милим розсталась. Гей! Із тих пір я сумна стала, як з милим розсталась. Сіда милий на машину, іде в Москівщину, А дівчіні й отвічає: «Я ж тебе покину!» Гей! А дівчіні й отвічає: «Я ж тебе покину!» "Ой як будеш покидати, подари колєчко, Як згадаю чорнявого, заболить сердечко". Гей! "Як згадаю чорнявого, заболить сердечко". Тече річка невеличка понад слободою, Взяла дівка нові відра, пішла за водою. Гей! Взяла дівка нові відра, пішла за водою. Ой чі брала, чі не брала, стала, постояла, За чорнявим зажурилась, та й у воду впала. Гей! За чорнявим зажурилась, та й у воду впала. Біжить батько, біжить мати, та й кричать: «Рятуйте!», А дівчіна отвічає: «За мной не жалкуйте!» Гей! А дівчіна отвічає: «За мной не жалкуйте! Було б тоді жалкувати, як була маленька, А тепер же пожаліє сирая земелька!" Гей! "А тепер же пожаліє сирая земелька!"
0:00 06:52 100	На край села жила вдова	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Кручик, Богодухівський район	06:52	На край села жила вдова, Девʼять синів та й вона імєла. (двічі) Девʼять синів та й вона імєла, Дісятую та й дочку Галю. (двічі) Сини зросли та в розбій пішли, Дочку Галю та й заміж віддали. (двічі) Дочку Галю та й заміж дали, За купчика, за крамарчика. (двічі) Як поїхали та й крамарювати, В чистім полі стали ночувати. (двічі) Щось у лісі вой да зашумєло, В чистім полі та й загуркотіло. (двічі) Крамарь каже, що то грім гримить, Галя каже: «То розбій біжить!» Як наїхали та розбійники, Воно того крамаря убили. (двічі) Вони того крамаря убили, Сестру Галю та й з собой узяли. (двічі) Розбійники стали спочивати, Найменьший брат став Галю питати. (двічі) Розпитавши, зразу закричали, «Вставай, браття, що ми наробили! (двічі) Вставай, браття, що ми наробили! Сестру Галю та й осиротили!» (двічі)
0:00 06:14 100	Під вишнею-чирешнею я з милим стояла	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Гетьманівка, Шевченківський район	06:14	Під вишнею-чирешнею я з милим стояла, Ой чого ж я сумна стала, як з милим розсталась? Еей, чого ж я сумна стала, що з милим розсталась Сіда милий у машину, їде в Москівщину, А дівчині атвічає: «Я тебе покину». Еей, а дівчині атвічає: «Я тебе покину». Привикайте, карі очі, сами ночувати, Хоч привикли не привикли – треба привикати. Еей, хоч привикли не привикли – треба привикати. Чорнявого не забуду, з русим спать не ляжу, Як згадаю й чорнявого, та й гірко заплачу. Еей, як згадаю й чорнявого, та й гірко заплачу. Тече річка невеличка понад слободою, Взяла дівка нові відра – пішла за водою. Еей, взяла дівка нові відра – пішла за водою. Іще й води не набрала, стала постояла, Й за козаком зажурилась та й у воду впала. Еей, за козаком зажурилась та й у воду впала. Біжить батько, біжить мати і кричать: «Рятуйте!», А дівчина отвічає: «За мной не жалкуйте». Еей, а дівчина отвічає: «За мной не жалкуйте». Було б тоді жалкувати, як була мала я, А тепер передо мною й могила сирая. Еей, а тепер передо мною й могила сирая. Вернувсь козак з Москівщини та й питає роду: «А де ж тая й дівчинонька, шо упала в воду? Еей, а де ж тая й дівчинонька, що упала в воду?» Нема тії дівчиноньки, осталась дитина, Хитається по всім світі, бідна сиротина. Єей, хитається по всім світі, бідна сиротина.