Головна
Отдала й мене матінка й моя

Отдала й мене матінка й моя

Назва	Отдала й мене матінка й моя
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Балади
Мотив	Розлука, Чужина
Дата запису	23 жовт. 1993 р.
Місце запису	с. Черкаська Лозова, Харківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Домніч Галина Петрівна (1937), Марченко Олександра Федорівна (1931), Солощенко Марія Петрівна (1930)
Збирачi	Мирослава Семенова
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 2Подобається Поділитися

Отдала й мене матінка й моя,
За великої й гори,
Ой заказала, заговорила,
Щоб сім год не ходи(ла).

Не пішла я й год, не пішла я й два,
А на третій скучила, егей,
Не пішла я й год, не пішла я й два,
А на третій скучи(ла).

Я й ...схватючи, перелетючи,
Сивою й зозулею, егей,
Я й ...тючи, перелетючи,
Сивою й зозуле(ю).

Буду й кувати, не промовляти,
Щоб не пізнала мати, егей,
Буду й кувати, не промовляти,
Щоб не пізнала й ма)ти)

(Та й вийшла мати, воду брати,
Стала зозулю зганяти,
Ой ти, зозуля, ой ти сивая,
Чом так рано куєш?

Я й не зозуля, я й не сивая,
Я ваша дитина.)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:11 100	Тече річенька невеличенька	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Курахівка, Покровський район	02:11	Тече річенька невеличенька, схочу – перескочу, Отдайте мене, моя матінко, за кого я хочу. Як отдавала, приказувала сім год не бувати, А як прийдеш ти, моя донечко, я вижену з хати. Терпіла годок, терпіла другой, третій не стерпіла, Перекинулась в сизу зозулю, взяла полетіла. Лісом летіла, гілля ламала своїми крилами, Полем летіла, поле кропила дрібними сльозами. Прилетіла в сад, сад зелененький сіла на калині, Дай стала ковать, жалю задавать, як жить на чужбині. Сидить матінка край віконечка, рушник вишиває, А найменший брат стоїть у вікна, ружжо заряжає. Дозвольте мені, моя матінко, цю зозулю вбити, Бо вона кує, жалю задає, я й не можу жити. Не дозволю я, ти мій синочок, цю зозулю вбити, Цій зозулинці, як моїй доцці, тяжко в світі жити.
0:00 04:22 100	Тече річечка невеличечка	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Олександрівка, Валківський район	04:22	Тече річечка невеличечка, схочу – перескочу, Віддай же мене, моя матінько, за кого я схочу, Віддай же мене, моя матінько, за кого я схочу. Як віддавала, наказувала в гості не ходити, А якщо прийдеш, моя донечко, то й вижену з хати, А якщо прийдеш, моя донечко, то й вижену з хати. Терпіла годок, терпіла другий, третій не зтерпіла, Перетворилась в сиву зозулю, знялась, полетіла, Перетворилась в сиву зозулю, знялась, полетіла. Гаєм летіла, гілля ламала сизими крилами, Гаєм летіла, землю кропила дрібними сльозами, Гаєм летіла, землю кропила дрібними сльозами. Прилетіла в гай та й сіла на край, та й стала кувати, Вийшов з хати брат, на порозі став ружжо заряжати, Вийшов з хати брат, на порозі став ружжо заряжати. Дозволь, матінько, дозволь рідная, цю зозулю вбити, Бо вона кує, жалю завдає, гірко в світі жити, Бо вона кує, жалю завдає, гірко в світі жити. Не дозволю я тобі, синку мій, цю зозулю вбити, Бо цій зозулі, як нашій сестрі, на чужині жити, Бо цій зозулі, як нашій сестрі, на чужині жити.
0:00 02:29 100	За хмару місяць закотився	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Нижні Рівні, Чутівський район	02:29	За хмару місяць закотився, за хмару місяць він зайшов, А мати дочку вговоряє, чого засмучена сидиш? (двічі) “Ой дочко, дочко, Ганюточко, ти в мене, Галочка, одна, Чого сидиш ти, ожидаєш? Його на світі вже нема!”. (двічі) “Не хочу, мамо, за старого, не пара буде він мені, Як оддасиш мене за його, я буду гно(и)ть в сирой землі!”. (Далі не згадала і заплуталась в тексті: Там мчиться поїзд под воклоном, З московськой станції зімой, А машиніст же молодой же Кричить…)