Головна
Отдала й мене матінка й моя

Отдала й мене матінка й моя

Назва	Отдала й мене матінка й моя
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Балади
Мотив	Розлука, Чужина
Дата запису	23 жовт. 1993 р.
Місце запису	с. Черкаська Лозова, Харківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Домніч Галина Петрівна (1937), Марченко Олександра Федорівна (1931), Солощенко Марія Петрівна (1930)
Збирачi	Мирослава Семенова
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 2Подобається Поділитися

Отдала й мене матінка й моя,
За великої й гори,
Ой заказала, заговорила,
Щоб сім год не ходи(ла).

Не пішла я й год, не пішла я й два,
А на третій скучила, егей,
Не пішла я й год, не пішла я й два,
А на третій скучи(ла).

Я й ...схватючи, перелетючи,
Сивою й зозулею, егей,
Я й ...тючи, перелетючи,
Сивою й зозуле(ю).

Буду й кувати, не промовляти,
Щоб не пізнала мати, егей,
Буду й кувати, не промовляти,
Щоб не пізнала й ма)ти)

(Та й вийшла мати, воду брати,
Стала зозулю зганяти,
Ой ти, зозуля, ой ти сивая,
Чом так рано куєш?

Я й не зозуля, я й не сивая,
Я ваша дитина.)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:22 100	Ой у полі озеречко	Пісні з особистого та родинного життя 2 Козацькі,Балади	с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район	03:22	Ой у полі озеречко, там плавало відеречко, Соснові клепки, дубове денце, не цурайся, моє серце. (двічі) А вже в тому відеречку треті сутки, як з водою, Вийди дівчино, вийди кохана, поговоримо з тобою. (двічі) “Ой рада б я виходити, з тобой, милий, говорити. Лежить нелюб на правій руці, так боюся розбудити”.(двічі) “Ой, дівчино моя люба, одвернися од нелюба, Буду стріляти, буду влучати, як у зеленого дуба”. (двічі) “А як вдариш та й не влучиш, тільки жизнь нашу розлучиш. Хоч удариш, так не влучиш, тільки жизнь нашу розлучиш. (двічі) Ой, козаче молоденький, в тебе коник вороненький, Сідлай коня, їжжай з двору, ти не мій, а я не твоя”.(двічі) Козак коника сідлає, до коника промовляє: “Риссю, мій коню, риссю, вороний, аж до тихого Дунаю”. (двічі) Біля тихого Дунаю стану я та й подумаю: “Чи мені вбиться, чи мені втопиться, чи назад воротиться? (двічі) Хоч уб’юся, хоч втоплюся, а назад не воротюся”. (двічі)
0:00 03:55 100	Під вишнею-черешнею	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Гарбузівка, Сумський район	03:55	Під вишнею-черешнею, я з милим стояла, Із тих пір я сумна стала, як з милим розсталась. Гей! Із тих пір я сумна стала, як з милим розсталась. Сіда милий на машину, іде в Москівщину, А дівчіні й отвічає: «Я ж тебе покину!» Гей! А дівчіні й отвічає: «Я ж тебе покину!» "Ой як будеш покидати, подари колєчко, Як згадаю чорнявого, заболить сердечко". Гей! "Як згадаю чорнявого, заболить сердечко". Тече річка невеличка понад слободою, Взяла дівка нові відра, пішла за водою. Гей! Взяла дівка нові відра, пішла за водою. Ой чі брала, чі не брала, стала, постояла, За чорнявим зажурилась, та й у воду впала. Гей! За чорнявим зажурилась, та й у воду впала. Біжить батько, біжить мати, та й кричать: «Рятуйте!», А дівчіна отвічає: «За мной не жалкуйте!» Гей! А дівчіна отвічає: «За мной не жалкуйте! Було б тоді жалкувати, як була маленька, А тепер же пожаліє сирая земелька!" Гей! "А тепер же пожаліє сирая земелька!"
0:00 06:52 100	На край села жила вдова	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Кручик, Богодухівський район	06:52	На край села жила вдова, Девʼять синів та й вона імєла. (двічі) Девʼять синів та й вона імєла, Дісятую та й дочку Галю. (двічі) Сини зросли та в розбій пішли, Дочку Галю та й заміж віддали. (двічі) Дочку Галю та й заміж дали, За купчика, за крамарчика. (двічі) Як поїхали та й крамарювати, В чистім полі стали ночувати. (двічі) Щось у лісі вой да зашумєло, В чистім полі та й загуркотіло. (двічі) Крамарь каже, що то грім гримить, Галя каже: «То розбій біжить!» Як наїхали та розбійники, Воно того крамаря убили. (двічі) Вони того крамаря убили, Сестру Галю та й з собой узяли. (двічі) Розбійники стали спочивати, Найменьший брат став Галю питати. (двічі) Розпитавши, зразу закричали, «Вставай, браття, що ми наробили! (двічі) Вставай, браття, що ми наробили! Сестру Галю та й осиротили!» (двічі)