Головна
Отдала й мене матінка й моя

Отдала й мене матінка й моя

Назва	Отдала й мене матінка й моя
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Балада
Мотив	Розлука, Чужина
Дата запису	23 жовт. 1993 р.
Місце запису	с. Черкаська Лозова, Харківський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Домніч Галина Петрівна (1937), Марченко Олександра Федорівна (1931), Солощенко Марія Петрівна (1930)
Збирачi	Мирослава Семенова
Транскрипція	Галина Лук'янець

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 2Подобається Поділитися

Отдала й мене матінка й моя,
За великої й гори,
Ой заказала, заговорила,
Щоб сім год не ходи(ла).

Не пішла я й год, не пішла я й два,
А на третій скучила, егей,
Не пішла я й год, не пішла я й два,
А на третій скучи(ла).

Я й ...схватючи, перелетючи,
Сивою й зозулею, егей,
Я й ...тючи, перелетючи,
Сивою й зозуле(ю).

Буду й кувати, не промовляти,
Щоб не пізнала мати, егей,
Буду й кувати, не промовляти,
Щоб не пізнала й ма)ти)

(Та й вийшла мати, воду брати,
Стала зозулю зганяти,
Ой ти, зозуля, ой ти сивая,
Чом так рано куєш?

Я й не зозуля, я й не сивая,
Я ваша дитина.)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 04:22 100	Тече річечка невеличечка	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балада	с. Олександрівка, Валківський район	04:22	Тече річечка невеличечка, схочу – перескочу, Віддай же мене, моя матінько, за кого я схочу, Віддай же мене, моя матінько, за кого я схочу. Як віддавала, наказувала в гості не ходити, А якщо прийдеш, моя донечко, то й вижену з хати, А якщо прийдеш, моя донечко, то й вижену з хати. Терпіла годок, терпіла другий, третій не зтерпіла, Перетворилась в сиву зозулю, знялась, полетіла, Перетворилась в сиву зозулю, знялась, полетіла. Гаєм летіла, гілля ламала сизими крилами, Гаєм летіла, землю кропила дрібними сльозами, Гаєм летіла, землю кропила дрібними сльозами. Прилетіла в гай та й сіла на край, та й стала кувати, Вийшов з хати брат, на порозі став ружжо заряжати, Вийшов з хати брат, на порозі став ружжо заряжати. Дозволь, матінько, дозволь рідная, цю зозулю вбити, Бо вона кує, жалю завдає, гірко в світі жити, Бо вона кує, жалю завдає, гірко в світі жити. Не дозволю я тобі, синку мій, цю зозулю вбити, Бо цій зозулі, як нашій сестрі, на чужині жити, Бо цій зозулі, як нашій сестрі, на чужині жити.
0:00 02:41 100	Тече річечка, тече бистрая	Пісні з особистого та родинного життя	с. Кутьківка, Дворічанський район	02:41	Тече річечка,тече бистрая, схочу, перескочу, Віддай же мене, ой, моя матінко, за кого я схочу. Віддавала, приказувала в гостях не бувати, А як вернешся, ой, моя донечко, то вижену з хати. Жила годичок, жила другенький, третій не стерпіла, Перетворилась ой в сиву зозулю, к дому прилетіла. Сидить матінка край віконечка, рушник вишиває, А найменший брат ой в сінях на дверях ружжо заряжає. (Дозволь, матінко, дозволь, рідная, ту зозулю вбити, Бо вона кує і розказує, як жить на чужині. Н е дозволю я ту зозулю вбить, що в нас на калині, Бо тяжке, гірке сирітське життя в нашої дитини.)
0:00 04:23 100	Недобрая годинонька була	Пісні з особистого та родинного життя 1 Козацька	с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачансь	04:23	Недобрая годинонька була, як матуся свого сина й била, Й а син неньці ой покорився, ой у ніженьки ой уклонився, "За що ж мене, ой моя мати, би(ла)?" "Як будеш ти мене, мати, бити, та й піду я на чужину жити, А й піду я на чужину, ой там я же молод та й не загину, А я ж молод, ой парень не жона(тий)." "Ой вернися, мій сину, вернися, та в голубий жупан одягнися, А й нехай я подивлюся, ой слізоньками ой умиюся, Чи є кращий ой козак на Вкраї(ні)?" Виходила всі тьомні лужечки, витоптала круті бережечки, Та й не найшла ой сина свого, ой тільки найшла ой слідок його, Де дитина ой рідна походи(ла). "Ой зорву я кленовий листочок, та й накрию синовой слідочок, Що б і пташки ой не літали, ой щоб зозулі та й не кували, Синового ой сліду ж не топта(ли)."