Прощай кохання, моє дівування

НазваПрощай кохання, моє дівування
ЖанрПісні з особистого та родинного життя, Романси
МотивНещасливе кохання
Дата запису24 черв. 1988 р.
Місце записусел. Печеніги, Чугуївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціБагацька Ганна Іванівна (1922)
ЗбирачiВіра Осадча
ТранскрипціяКсенія Павлюк

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Прощай, кохання, моє дівування,
Вірная пташка, й хто хочить прожить,
|Вірноє брання, вірноє кохання,
Серденько і воля відхоче любить.| 2

Той мене любе, той руку целує,
Той же навколюшки смирно стоїть,
|Той мене гірше любовью вершує,
Дайте пожить міні, дайте пожить.| 2

Что за бєзумство знущаться наді мною,
Чим вам мішаєт любов дорога?
|Я вас прошу, не мішайте любити,
А предоставте мнє жизнь навсігда.| 2

Батько мене лає, матінька лає,
Слава недобра про мене біжить,
|Я не взираю на ті поговори,
Дайте пожить мені, дайте пожить!| 2

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:22
100
Не хочу Галю тебе я сердить
Пісні з особистого та родинного життя
1

Романси

с. Клинове, Артемівський (Бахмутський) район01:22

“Не хочу Галю тебе я сердить, назад до серця прикладать,
А хочу Галю тобі сказати, що я надумав покидать!”.

“Чого ж ти, Ванька, не казав раньше, поки ти мене дурив?
Ізвів з ума ти, і серце моє, і жизнь мені занапастив!

Дивися, Ванька, я побігла, там де пливуть три короблі!”,
Упала в воду, і все затихло, найшла прихилище собі.

Пішов Ванька на той берег, вийняв платочок з кармана,
Кинув на воду: “Забери, Галю, це той платок, що ти дала!”.

Прийшов Ваня, прийшов додому, і стакан чаю налива,
Глянув на воду, згадав про Галю, на воді роза розцвіла.

Де ж та роза, де ж та червона, що я її все поливав?
Ой де ж та Галя, моя кохана, що я за неї був все віддав?

0:00 02:25
100
Ой ти місяць, місяченьку, присвіти хатину
Пісні з особистого та родинного життя
сел. Печеніги, Чугуївський район02:25

Ой ти місяць, ой місяченько, присвіти в хатину, –
Ой там дівка, ой молодая, колише дитину,
Ой там дівка, ой молоденька, колише дитину.

Ой колихала, ой колихала – дитина заснула,
Вона його ой потихеньку к серцю пригорнула,
Вона його ой потихеньку к серцю пригорнула.

«Спи дитино, ой чорноброве, карі очінята,
Де подінемося з тобою, що в нас чужа хата,
Де подінемося з тобою, що в нас чужа хата?

Де ж та нивка, ой колосиста, шо нас прогодує?
Де ж той батько, що цю дитину зодягне й зобує,
Де ж той батько, що цю дитину зодягне й зобує?

Нема батька, не буде й неньки – нікого забути.
Тепер тобі, моя дитино, сиротою бути!»

0:00 02:14
100
Як було мнє лєт сімнадцять
Пісні з особистого та родинного життя
2

Романси,Сучасні пісні та новотвори

м. Сіверськ, Артемівський (Бахмутський) район02:14

Як було мнє лєт сімнадцять, то я й не знала й нічєво.

То я й не знала нічого,
А як настало ж восімнадцять, я й полюбила ж й одного.

Я й полюбила одного,
Ой полюбила ж отакого, що сама себе прокляла.

Що сама себе прокляла,
Ой он уєхал, мєня бросіл, іще й малютку на руках.

Іще й малютку на руках,
А ту малютку ж звуть Анютка, вона й похожа ж на нєго.

Вона похожа на нєво,
Ой вона схожа ще й похожа, уся походочка єго.