Ой по полю жито пополам з травою
| Назва | Ой по полю жито пополам з травою |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Родинне життя, Прощання, розставання, Чужина, Журба, туга |
| Дата запису | 2 лип. 1990 р. |
| Місце запису | с. Балтазарівка, Чаплинський район, Херсонська обл., Україна, Північне Причорноморʼя |
| Виконавці | Носко Віра Давидівна (1922), Савицька Ганна Федорівна (1927) |
| Збирачi | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський |
| Транскрипція | Павлина Запольска |
Слухати аудіо
Ой по полю жито пополам з травою,
Чи будеш журитись, матінко, за мною?
Ой буду журиться, ще й серденько в‘яне,
А хто ж мене, моя доню, до смерті догляне?
Гарно скрипка грає, бубон вибиває –
Мати рідну дочку заміж виряжає.
Гарно скрипка грає, ще й міднії труби –
Мати дочку виряжає, там де чужі люди.
Оставляю мамо найменшого брата:
Буде в тебе, моя мамо, невесела хата.
Буде в тебе, мамо, невесела хата,
Не будуть ходити хлопці ще й дівчата.
Згадай мене, мамо, хоч раз у вівторок,
А я тебе ізгадаю на день разів сорок.
Згадай мене, мамо, в неділю встаючи,
А я тебе ізгадаю, дрібні сльози ллючи. (двічі)
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Що й на горі чорний ворон кряче | Пісні з особистого та родинного життя
1
Сирітські | с. Балтазарівка, Чаплинський район | 01:05 |
Що й на горі чорний ворон кряче, Я ж недавно сиротою стала, Ой та казали мині добри люди, (А я ж людям... волиньку ввольнила, Вставай, вставай сизой голубчик, | ||
| Як піду я в ліс по дрова | Пісні з особистого та родинного життя | с. Почапці, Миргородський район | 02:58 |
Як піду я в ліс по дрова, наламаю лому, А в чужій же сторононьці – ні батька, ні неньки, Співай, співай, соловейку, всіма голосами, | ||
| Зеленая вишня з-під кореня вийшла | Пісні з особистого та родинного життя
1
Строкові | с-ще Зоря, Краматорський район | 04:05 |
Зеленая вишня з-під кореня вийшла, Ой вийду на гору та й гляну додолу. – Варила, варила – не много й не трошки. – Згадай мене, мамо, хоч у раз у вівторок, Ти думаєш, мамо, що я тут не плачу, Ти думаєш, мамо, що я тут паную, Віддали ж мене заміж, де я не привична. (двічі) |