Ой на горі цигани стояли
| Назва | Ой на горі цигани стояли |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Залицяння, сватання , Кохання |
| Дата запису | 14 серп. 1995 р. |
| Місце запису | с. Лиман, Зміївський район, Харківська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Прасковія Павлівна Горобець (1929), Кравченко Любов Валентинівна (1958), Корнієнко Ольга Іванівна (1966), Віра Єгорівна Колісникова (1936), Марія Павлівна Чернишова (1939), Марія Степанівна Сургай (1939), Віра Олександрівна Скрипка (1929), Галина Андріївна Косенко (1940), Віра іванівна Зубенко (1945), Любов Іванівна Новікова (1941), Ніна Дмитрівна Чиж (1937) |
| Збирачi | Мирослава Семенова |
Слухати аудіо
Текст наразі відсутній
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Вітер з поля, хвиля з моря | Пісні з особистого та родинного життя | с. Лиман, Зміївський район | 04:41 |
Вітер з поля, хвиля з моря, Світ головонька кружиться, Ой ти, орел сизокрилой, Що мой милой на роботі, Шо він робе, виробляє? Пішла слава по заводу, А я славоньки не боюся, | ||
| Та й налетіли гуси з далекого краю | Пісні з особистого та родинного життя | с. Лиман, Зміївський район | 05:18 |
Та й налетіли гуси та й з дале..., з далекого краю же, Та й бодай же ви же, гуси, та з пірʼя…, з пірʼячком пропали же, Та як ви любилися же, та як го…, як голубів пара же, Та як ми любилися же та й як зер…, як зерно в горісі же, (Та як ми любилися же та й обо…, обоє хороші же, | ||
| Пасла дівка воронії коні | Пісні з особистого та родинного життя | с. Лиман, Зміївський район | 04:46 |
Пасла дівка воронії коні, Пасуючи, коні погубила, Приблудила к зеленому гаю, Приблудила к зеленому дубу, Я думала, шо дуб зелененький, «Здорові були, парні молодії, «Бігли, бігли, не знаєм якії, «Чорним шовком позапутувані, «Загадаємо тобі чотирі загадки, Ой шо біжит ой біз повода? Ой шо горит та й біз полемʼя? (Ой шо ж росте та й біз коріння? «Вода та й біжить та й біз повода, Зоря горит та й біз полимʼя, (Камінь росте та й біз коріння, «Якби ж ти, дівко, коней не губила, |