Та й нема гірш нікому

Та й нема гірш нікому, та як тій…, як тій сиротині,
Та й ніхто ж не пригорне та й при ли..., при лихій годи(ні).

Та й не пригорне батько, та й не при..., не пригорне мати,
Та тільки (хіба) той пригорне, та й що й ду..., що й думає бра(ти).

Та й налетіли гуси та й з дале..., з далекого краю,
Та й зболотили воду та й на ти…, на тихім Дуна(ї).

Та бодай же ви, гуси, та й з пір’я…, з пір’ячком пропали,
Та як ви нашу любов та й за хма…, за хмари загна(ли). (двічі)