Головна
Ой у полі озеречко

Ой у полі озеречко

Назва	Ой у полі озеречко
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Зрада, Нещаслива доля, Нещасливе кохання, Перелюб, Родинне життя
Дата запису	28 черв. 1999 р.
Місце запису	с. Хрестівка, Горлівський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Лідія Яківна Бондаренко (1938) (с. Смородьківка, Купʼянський район)
Збирачi	Олена Рєзнік
Транскрипція	Галина Лук'янець
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой у полі озеречко, там плавало відеречко,
Соснови трості, дубове денце, не цурайся, моє серце!

Там плавало ще й другоє, восім суток під водою,
“Вийди дівчино, вийди кохана, поговоримо з тобою!”

“Ой я рада виходити, з тобой речі говорити,
Лежить мій нелюб на правой ручки, та й боюся розбудити!”

Ой дівчино моя люба, не цурайся від нелюба,
Буду стріляти, буду влучати з-под зильоного дуба. (двічі)

“Ти ж не устрілиш, ти ж не улучиш, тільки жизнь нашу розлучиш!”

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:08 100	Да ясно-красно сонечко	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Крячківка, Пирятинський район	03:08	Да ясно-красно жи й а де сонечко сходить, А низенько, низенько й захо(дить). Низенько заходить, Да славний парєнь, да й уже ж він жонатой Да й до дівчи-, до двічини хо(дить). До дівчини ходить, Да ой не ходи жи да до мене, й козаче, Бо й уже жи ти, бо вже ти жона(тий). Уже ти жонатий, Та як будеш да до мене ой ходити, Да й убий сво-, й убий свою жонку. .
0:00 09:37 100	Як затоплю в новій хаті	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Вишневе, Валківський район	09:37	Як затоплю в новій хаті сирими дровами, Як затоплю в новій хаті сирими дровами. Та й заллю я сирі дрова холодной водою, Та й заллю я сирі дрова холодной водою. А сам піду до дівчини, та й до молодої, А сам піду до дівчини, та й до молодої. «Здоров була, дівчинонько!», «Здоров, козаченьку!», «Здоров була, дівчинонько!», «Здоров, козаченьку! Якшо ж мене вірно любиш, то вбий свою жінку, Якшо ж мене вірно любиш, то вбий свою жінку!». Як прийшов же він додому, став ножа точити, Його жінка, як сива голубка, начала просити: (двічі). «Чоловіче, чоловіче, дай добру годину, А я сяду погодую малую (маленьку) дитину!» (двічі). «Тоді ж будеш, моя мила, дитя годувати, Як я піду до Дунаю ножа полоскати!» (двічі). «Сосідоньки-голубоньки, дайте неньці знати, Нехай ненька ізтихенька до мене прибуде!» (двічі) Прийшла ненька ізтихенька, на порозі стала, Прийшла ненька ізтихенька, на порозі стала. «Ах ти доню, моя доню, що ти наробила? Повну хату ще й кімнату крові напустила! (двічі) Та й діточок гарнесеньких та й посиротила, Та й діточок гарнесеньких та й посиротила!» «Ой не я їх сиротила, сиротили люди, А ще ж тая дівчинонька, що жонатих любить!» (двічі)
0:00 02:40 100	Затоплю я в новій хаті	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Польова, Дергачівський район	02:40	Затоплю я нову хату сирими дровами, Тяжко-важко в світі жити поміж ворога(ми). (двічі) А мій мілій чорнобривій до другої ходе, Вона йому направляє: «Заріж свою жі(нку)!» (двічі) Як приходе він додому, став ножі точити, Його жінка, як голубка, до його проси(ти). (двічі) «Ой ти, милій, голуб сивій, підожди годину, Поки візьму погодую малую дити(ну)!» (двічі) «Ой не буду я годити ні одну хвилину, Тоді будеш годувати, як в землі лежа(ти)!» (двічі) А сусіди, добрі люди, дали неньці знати, «Іди, ненько, йди, старенька, дочку й наряжа(ти)!» (двічі) «Ой ти доню, моя доню, шо ж ти наробила? Шо ти своїх малих діток та й посироти(ла)!» (двічі) «Ой не я їх сиротила, сиротили люди, Сиротила та дівчина, шо жонатих лю(бе)!» (двічі) Де ж та нивка колосиста, шо нас прогодує? Де ж той батько, де ж та мати, зодягне, зобу(є)? Де ж той батько, де ж та ненька, зодягне, зобу(є)?