Шумлять верби в кінці греблі
| Назва | Шумлять верби в кінці греблі |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Нещасливе кохання, Розлука, Прощання, розставання |
| Дата запису | 7 черв. 1999 р. |
| Місце запису | с. Лозовівка, Старобільський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Євдокія Омелянівна Жалдак (1942) |
| Збирачi | Олена Жиленкова |
| Транскрипція | Галина Лук'янець |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Шумлять верби в кінці греблі, що я й насадила,
Нема того козаченька, що я й полюбила.
Нема його, та й не буде, поїхав в Одесу,
Сказав: “Рости, дівчинонько, на другую весну”.
Росла одну, росла ж другу, та й на порі стала,
Ждала, ждала козаченька та й плакати стала.
Плачте, очі, плачте, карі, така ваша доля,
Полюбила козаченька при місяцю стоя.
Не сама я полюбила, полюбила й мати,
Вона ж мені приказала рушники подати.
А четвертим, білесеньким, рученьки зв'язала.(двічі)
