Головна
Біла кохта, чорний бантік

Біла кохта, чорний бантік

Назва	Біла кохта, чорний бантік
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Сучасні пісні та новотвори
Мотив	Нещасливе кохання, Прощання, розставання
Дата запису	6 лип. 1998 р.
Місце запису	с. Нижні Рівні, Чутівський район, Полтавська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Євдокія Дмитрівна Черевична (1915) (с. Сягайли, Полтавський район)
Збирачi	Ольга Байбак
Транскрипція	Галина Лук'янець
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Біла кохта, чорний бантік, ти зачем розвʼязував?
Я любила тібя тайно, ти зачем розказував?

Ой як вийду я на гору – гляну милому й у двор,
Ой як міні привикати та й біз тебе, милой мой!

Привикай же, моя мила, у зильоному саду,

Я до тебе, моя мила, більш ніколи не прийду! (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:01 100	По садочку хожу	Пісні з особистого та родинного життя 1 Сучасні пісні та новотвори	с. Нижні Рівні, Чутівський район	01:01	По садочку хожу, кониченька вожу, Через свою неньку нежонатий хожу. (двічі) Через свою неньку, через рідних сестрів, Не можу кохану додому привести. (двічі) Доле моя, доле, що міні діяти? Тільки тебе одну у душі кохати
0:00 00:00 100	Ой чом не прийшов	Пісні з особистого та родинного життя 1 Сучасні пісні та новотвори	с. Нижні Рівні, Чутівський район	00:00	“Ой чом не прийшов, як місяць зійшов, як я тебе ждала? Чи коня не мав, чи стежки не знав, чи мать не пускала?”. (двічі) “І коня я мав, і стежку я знав, і мати пускала, Найменьша сестра, бодай не зросла, сідельце сховала. (двічі) Найстарша сестра сідельце знайшла, коня осідлала: “Поїжджяй туди, ти братіку мій, котра тебе ждала”. (двічі)
0:00 02:08 100	Ой у полі на горбочку	Пісні з особистого та родинного життя 1 Сучасні пісні та новотвори	с. Лозовівка, Старобільський район	02:08	Ой у полі на горбочку, де нескошена трава, Там стояло три тополі, похилилася одна. (двічі) Ой у полі на горбочку, де нескошена трава, Там стояло три дівчини, і з них плакала одна. “Ой подружко дорогая, що я тобі попрошу, Помири мене із милим, а я тобі заплачу”. (двічі) “Ой подружко, дорогая, я не буду вас мирить, Я й сама на його гляну, в мене серце заболить”. (двічі) Ой у полі три тополі, похилилася одна, Парувалось там дві парі, розставалася одна. (двічі)