Як піду я понад лугом, ну-да-я, ну-да-я

Край мій териконів, рідний мій Донбас,
В степових просторах там телят я пас.

Та щоб не бемекало, я співав їм бас,
Та щоб не скиглило, заводив я джаз.

Ой любий мій краю мій, милий мій Донбас,
Цоб-цобе, краю мій, там телят я пас.

А до перукарні я зайшов голиться,
Там мене подряпала лихо-учениця.

Я сиджу ридаю, біжить же з мене кров,
А ця дівка каже : “Цитьте, я стажор!”.

Надіслав я картку до своєї хати,
Поруч із козлом своїм був на ней я знятий.

Написав на картці, щоб родина знала:
“Любі мої дітки, я на картці справа”.

Ой там на торжку ж, на базарі, жінки ж чоловіків продавали,
Як прийдеться до ладу, то я свого поведу та й продам.

Із лик матузок я зсукала, взяла свого ж миленького налигала,
Та й повела на базарь, до терниці прив’язала. (двічі)

Як наїхало ж купувати, як наїхало ж купувати,
Стала думать і гадать, що за цього мужа дать? (двічі)

Ой за цього ж мужа треба дати, ой за цього ж мужа треба дати,
Пару коней вороних, ще й сто рублів золотих. (двічі)

Ой стала ж я, подумала: «Чи з кіньми водиться, чи міні з грішми носиться?»
«А мій милий чорнобривий до роботи не лінивий він для мене пригодиться». (двічі)

Мене мати спородила, (двічі)
Три городи наділила,
Гуляю я,
Ей, гуляю я.

Три городи обробила, (двічі)
Одна диня уродила,
Гуляю я,
Ех, гуляю я.

Як повезла продавати, (двічі)
Да й не знаю, шо казати,
Гуляю я,
Ех, гуляю я.

Пока люди цену склали, (двічі)
А цигани диню вкрали,
Гуляю я,
Ех, гуляю я.

Приїжаю я до хати, (двічі)
Да й не знаю, шо казати,
Гуляю я,
Ей, гуляю я.

Свині в хаті подривають, (двічі)
Кури хату підмітають,
Гуляю я,
Ей, гуляю я.

На городі качки в’ються, (двічі)
А за мене хлопці б’ються,
Гуляю я,
Ех, гуляю я.

Не бийтеся, нема за що, (двічі)
Хоч красива, но ледаща,
Гуляю я,
Ех, гуляю я.