Край мій териконів, рідний мій Донбас
| Назва | Край мій териконів, рідний мій Донбас |
|---|---|
| Жанр | Жартівливі, Сучасні пісні та новотвори |
| Мотив | Родинне життя, Сільськогосподарська робота |
| Дата запису | 1 січ. 2006 р. |
| Місце запису | с. Чорнухине, Алчевський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Микола Олександрович Буряк (1950) |
| Збирачi | Анастасія Пугаченко |
| Транскрипція | Галина Лук'янець |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Край мій териконів, рідний мій Донбас,
В степових просторах там телят я пас.
Та щоб не бемекало, я співав їм бас,
Та щоб не скиглило, заводив я джаз.
Ой любий мій краю мій, милий мій Донбас,
Цоб-цобе, краю мій, там телят я пас.
А до перукарні я зайшов голиться,
Там мене подряпала лихо-учениця.
Я сиджу ридаю, біжить же з мене кров,
А ця дівка каже : “Цитьте, я стажор!”.
Надіслав я картку до своєї хати,
Поруч із козлом своїм був на ней я знятий.
Написав на картці, щоб родина знала:
“Любі мої дітки, я на картці справа”.
Цоб-цобе, краю мій, там телят я пас.
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Як піду я понад лугом, ну-да-я, ну-да-я | Жартівливі | с. Чорнухине, Алчевський район | 01:21 |
“Як піду я понад лугом, ну-да-я, ну-да-я, Понесу я йому їсти, ну-да-я, ну-да-я, “Що сидиш, чому не ореш? ну-да-я, ну-да-я, “А я сиджу та думаю, ну-да-я, ну-да-я, Чорнявому судилася, рудая, рудая!” (двічі) | ||
| Я доярочка сама, звуть мене Маруся | Колгоспні
2
Жартівливі,Сучасні пісні та новотвори | с-ще Калинівка, Бахмутський район | 01:08 |
Я доярочка сама, звуть мене Маруся, Невродлива я сама та до праці звична, Хтось мене бува лайне, скаже, що сварлива, Критікуй мене сама, критіка – не сварка, | ||
| Як прийшов я раз додому | Пісні з особистого та родинного життя
2
Жартівливі,Сучасні пісні та новотвори | с-ще Калинівка, Бахмутський район | 01:02 |
Як прийшов я раз додому, та й був я п’яненький, Моя жінка коло печі галушки варила, Я від неї на горище та й ляду відкинув, Я їй кажу: «Їсти хочу! Я ж коньки відкину, А вона відповідає: «А мені начхати, Отам будеш ти до ранку на горищі спати, І з тих пір я, добрі люди, не буду брехати, |