Край мій териконів, рідний мій Донбас

НазваКрай мій териконів, рідний мій Донбас
ЖанрЖартівливі, Сучасні пісні та новотвори
МотивРодинне життя, Сільськогосподарська робота
Дата запису1 січ. 2006 р.
Місце записус. Чорнухине, Алчевський район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціМикола Олександрович Буряк (1950)
ЗбирачiАнастасія Пугаченко
ТранскрипціяГалина Лук'янець
КолекціяДонецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Край мій териконів, рідний мій Донбас,
В степових просторах там телят я пас.

Та щоб не бемекало, я співав їм бас,
Та щоб не скиглило, заводив я джаз.

Ой любий мій краю мій, милий мій Донбас,
Цоб-цобе, краю мій, там телят я пас.

А до перукарні я зайшов голиться,
Там мене подряпала лихо-учениця.

Я сиджу ридаю, біжить же з мене кров,
А ця дівка каже : “Цитьте, я стажор!”.

Надіслав я картку до своєї хати,
Поруч із козлом своїм був на ней я знятий.

Написав на картці, щоб родина знала:
“Любі мої дітки, я на картці справа”.

Ой любий краю мій, краю мій, милий мій Донбас,
Цоб-цобе, краю мій, там телят я пас.

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 01:21
100
Як піду я понад лугом, ну-да-я, ну-да-я
Жартівливі
с. Чорнухине, Алчевський район01:21

“Як піду я понад лугом, ну-да-я, ну-да-я,
Де мій милий оре плугом, рудая, рудая! (двічі)

Понесу я йому їсти, ну-да-я, ну-да-я,
Чи не скаже мені сісти?” рудая, рудая! (двічі)

“Що сидиш, чому не ореш? ну-да-я, ну-да-я,
Чом до мене не говориш?”, рудая, рудая! (двічі)

“А я сиджу та думаю, ну-да-я, ну-да-я,
Що рудую жінку маю, рудая, рудая!” (двічі)

“А я руда родилася, ну-да-я, ну-да-я,
Чорнявому судилася, рудая, рудая!” (двічі)
0:00 01:08
100
Я доярочка сама, звуть мене Маруся
Колгоспні
2

Жартівливі,Сучасні пісні та новотвори

с-ще Калинівка, Бахмутський район01:08

Я доярочка сама, звуть мене Маруся,
В мене чорних брів нема, та я й не журюся,
Доярочка, молодесенька,
В мене чорних брів нема, та я й не журюся.

Невродлива я сама та до праці звична,
І я дружу я з усіма, бо я симпатична,
Доярочка, молодесенька,
І я дружу я з усіма, бо я симпатична.

Хтось мене бува лайне, скаже, що сварлива,
Але люблять всі мене, бо я справедлива,
Доярочка, молодесенька,
Але люблять всі мене, бо я справедлива.

Критікуй мене сама, критіка – не сварка,
Я свою вину прийму, адже я доярка,
Доярочка, молодесенька,
Я свою вину прийму, адже я доярка.

0:00 01:02
100
Як прийшов я раз додому
Пісні з особистого та родинного життя
2

Жартівливі,Сучасні пісні та новотвори

с-ще Калинівка, Бахмутський район01:02

Як прийшов я раз додому, та й був я п’яненький,
Та й до жінки з кулаками пристав, як дурненький.

Моя жінка коло печі галушки варила,
Як огріла кочергою, чуть мене не вбила.

Я від неї на горище та й ляду відкинув,
А моя моторна жінка прибрала драбину.

Я їй кажу: «Їсти хочу! Я ж коньки відкину,
Моя люба, дорогенька, постав же драбину».

А вона відповідає: «А мені начхати,
Будеш знати, дорогенький, як мене чіпати!

Отам будеш ти до ранку на горищі спати,
Будеш знати, як зі мною можна жартувати».

І з тих пір я, добрі люди, не буду брехати,
Як прийду додому п’яний, так лягаю спати.