Головна
Ой там на горі, на базарє

Ой там на горі, на базарє

Назва	Ой там на горі, на базарє
Жанр	Жартівливі
Мотив	Родинне життя
Дата запису	26 черв. 1998 р.
Місце запису	с. Некременне, Олександрівський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Марія Григорівна Шипіхина (1928) (с. Некременне, Олександрівський (Краматорський) район)
Збирачi	Олена Полусьмак
Транскрипція	Юлія Лузан
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой там на горі, на базарє жінки чоловіків продавали,
Як прийдеться до ладу, то я свого поведу та й продам. (двічі)

Із лик мотузок ізв’язала, взяла свого милого налигала,
Та й повела на базарь, до терниці прив’язала. (двічі)

Як наїхало покупальних, та й наїхало торгувальних,
Стали думать і гадать, що за цього мужа дать. (двічі)

А за цього мужа треба дати, а за цього мужа треба дати,
Пару коней вороних, ще й сто рублів золотих. (двічі)

А я стала й подумала: з кіньми треба возиться, з грішми надо носиться,
А мій милий чорнобривий до роботи не лінивий, він для мене знадобиться. (двічі)

Він насіє, наоре, не для кого – для мене,
Ой мій милий, серденько, пожалію я тебе. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:28 100	Я в середу родилася	Пісні з особистого та родинного життя 1 Жартівливі	с. Некременне, Олександрівський (Краматорський) район	01:28	Я в середу родилася, кажуть люди «горе». Не піду я за старого – бо борода коле. (двічі) А піду я за такого, шо він має вуса, Він на мене кивне-моргне, а я засміюся. (двічі) Мила сіни, мила хати, та й засміялася, Вийшла мати із кімнати та й здогадалася. (двічі) ー Знаю, доню, знаю, люба, чого ти смієшся – Полюбила козаченька та й не признаєшся. (двічі) ー Люби, доню, люби, доню, та й не ошибайся, Козак гарний, чорнобривий, щоб не насміявся. (двічі)
0:00 01:58 100	Ой піду я лугом, лугом,	Пісні з особистого та родинного життя 1 Жартівливі	с. Привілля, Словʼянський (Краматорський) район	01:58	Ой піду я лугом, лугом, нуда-я, нуда-я, Там мій милий оре плугом, нуда-я, нуда-я. (двічі) Понесу я йому їсти, нуда-я, нуда-я, Чи не скаже мені сісти, нуда-я, нуда-я. (двічі) Він наївся, він напився, нуда-я, нуда-я, Та й на ріллю повалився, нуда-я, нуда-я. (двічі) – Чого лежиш, чом не ореш, нуда-я, нуда-я, Чом до мене не говориш, нуда-я, нуда-я? (двічі) – А я лежу та й думаю, нуда-я, нуда-я, Що погану жінку маю, нуда-я, нуда-я. (двічі) – Який тобі дідько винен, нуда-я, нуда-я, Що ти гарний, чорнобривий, нуда-я, нуда-я. (двічі) А я руда вродилася, нуда-я, нуда-я, Чорнявому судилася, нуда-я, нуда-я. (двічі) Не сватав ти мене вночі, нуда-я, нуда-я, Не вилізли ж тобі очі, нуда-я, нуда-я. (двічі) А я брови підмалюю, нуда-я, нуда-я, Чорнявого поцілую, нуда-я, нуда-я. (двічі)
0:00 01:25 100	Як поїхав мій миленький на базар до рідні	Пісні з особистого та родинного життя 1 Жартівливі	м. Часів Яр, Артемівський (Бахмутський) район	01:25	Як поїхав мій миленький на базар до рідні, Купив мені черевички – ось вони, на мені. Щоб я його голубом звала, Щоб я йому правду казала. Я не буду голубом звати, Я не буду правди казати. Як поїхав мій миленький на базар, до рідні, Купив мені хустиночку – ось вона, на мені. Щоб я його голубом звала, Щоб я йому правду казала. Я не буду голубом звати, Я не буду правди казати. Як поїхав мій миленький на базар, до рідні, Купив мені спідничину – ось вона, на мені. Щоб я його голубом звала, Щоб я йому правду казала. Я не буду голубом звати, Я не буду правди казати. Як поїхав мій миленький на базар, до рідні, Купив мені нагаєчку – ось вона, по мені. Щоб я його голубом звала, Щоб я йому правду казала. Тепер буду голубом звати, Тепер буду правду казати. Тепер буду голубом звати, Тепер буду правду казати.