Головна
Калино-малино, чого в лузі стоїш,

Калино-малино, чого в лузі стоїш,

Назва	Калино-малино, чого в лузі стоїш,
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Кохання
Дата запису	1 січ. 1997 р.
Місце запису	с. Ковалівка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Ганна Митрофанівна Тригуб (1926)
Збирачi	Влада Русланова
Транскрипція	Юрій Рибак
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

– Калино-малино, чого в лузі стоїш,
Чого в лузі стоїш, чом не процвітаєш? (двічі)

– Жари не боюся, дощу не бажаю,
Кого вірно люблю, за тим посихаю,

Кого вірно люблю, за тим посихаєш.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст	Ноти
0:00 03:41 100	Посіяла огірочки близько над водою	Пісні з особистого та родинного життя	с. Бузова Пасківка, Полтавський район	03:41	Посіяла огірочки близько над водою, Сама буду й поливати дрібною слєзою, Сама й буду поливати дрібною сльозой(у). Ростіть-ростіть, огірочки, в чотири листочки, Не бачила й миленького чотири й годочки, Не бачила миленького чотири й годочк(и). А на п’ятий побачила, як череду й гнала, Не сказала «Здраствуй, милий», бо й мати стояла, Не сказала «Добрий вечір», бо мати стояла. Бо мати стояла, а батько дивився. Не косила, не зав’яжеш, щоб не насварився. (двічі) Батька добрий, батька добрий, а мати лихая, Не пускає й на улицю, каже – молодая, Не пускає й на улицю, каже – молодай(а).
0:00 01:39 100	Ой там за Дунаєм	Пісні з особистого та родинного життя	с. Ковалівка, Миргородський район	01:39	Ой там за Дунаєм, Там за тихим Дунаєм молодець гуляє, молодець гуляє. Молодець гуляє Та на той бік гукає: – Подай, подай перевозу, подай, подай перевозу. Я й перевезуся Та на тую Вкраїну хоч раз, хоч раз подивлюся, хоч раз подивлюся.
0:00 01:43 100	Котилася зірка та й із підвечірка	Пісні з особистого та родинного життя	с. Ковалівка, Миргородський район	01:43	Котилася зірка та й із підвечірка та й упала додолу. – А хто ж мене, молоду дівчину, та проведе додому? Ой обізвався та й козаченько та й на воронім коню: – Ой гуляй, гуляй, молода дівчино, я проведу додому. – Та й проводь, проводь, молодий козаче, та проводь, не барися, Ой бо за мною, та й за молодою, а весь рід зажурився.