Ой пряду, пряду, спатоньки хочу

НазваОй пряду, пряду, спатоньки хочу
ЖанрПісні з особистого та родинного життя
МотивРодинне життя, Важка праця
Дата запису1 січ. 1997 р.
Місце записус. Ковалівка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
ВиконавціГанна Митрофанівна Тригуб (1926)
ЗбирачiВлада Русланова
ТранскрипціяЮрій Рибак
КолекціяДонецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Ой пряду, пряду,
Спатоньки хочу.
Ой склоню я голівоньку
На білую постілоньку,
Може, я й засну.

Аж свекруха йде,
Як змія гуде:
«Сонливая-дрімливая,
До роботи лінивая,
Невістко моя».

Ой пряду ж, пряду,
Спатоньки хочу.
Ой склоню я голівоньку
На білую постілоньку,
Може, я й засну.

Аж свекорко йде,
Як вітер гуде:
«Сонливая-дрімливая,
До роботи лінивая,
Невістко моя».

Ой пряду ж, пряду,
Спатоньки хочу.
Ой склоню я голівоньку
На білую постілоньку,
Може, я й засну.

А мій милий йде,
Як голуб гуде:
«Ой спи, мила хорошая,
Пішла заміж молодая,

Не виспалася».

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 04:43
100
​Усі гори зеленіють
Пісні з особистого та родинного життя
1

Балади

с. Курахівка, Покровський район04:43

Усі гори зеленіють, (двічі)
Тільки одна гора чорна.

Тільки одна гора чорна, (двічі)
Де сіяла бідна вдова.

Де сіяла, волочила, (двічі)
Слізоньками примочила.

Ой братік мій, сокілоньку, (двічі)
Возьми мене на зімоньку.

Сестра ж моя, перепілко, (двічі)
Скажи ж міні діток скілько?

Раз четверо, раз п’ятеро, (двічі)
А всіх буде дев’ятеро.

Ой братік мій, не лякайся, (двічі)
З хлібом-сіллю не ховайся.

Як ти сядеш обідати, (двічі)
Я виведу діток з хати.

Ідіть дітки, ідіть з хати, (двічі)
Дядько буде обідать.

Не так дядько, як дядина, (двічі)
Сичатиме, як гадина.

Пошли дітки на долину, (двічі)
Знайшли батькову могилу,

Вставай тату, вставай з ями, (двічі)
Тяжко жити із дядьками.

Вставай тату, вставай з гробу, (двічі)
Худо жити коло роду.



0:00 03:39
100
Ой орьол, ти орьол
Пісні з особистого та родинного життя
1

Козацькі

с. Матяшівка, кут Ліски, Великобагачанський район03:39

Ой орьол, ти й орьол, сизокрилий орьол,
Чи літав ти, й орьол, на Вкраїнушку дамой? (двічі)

Чи літав ти, й орьол, на Вкраїнушку дамой,
Ой чи бачив ой ту дівчину, котра журиться за мной? (двічі)

Котра журиться, ще й печалиться,
І за мною, серденям, побивається. (двічі)

В мене батько, як цвіт, зав'язав мені мені світ,
А матуся, як зоря, та й рано заміж оддала. (двічі).

Рано заміж оддала,
У великую сім'ю та й у чужую сторону. (двічі)

(А велика сім'я вся вечерять сіда,
А мене молоду посилають по воду.

А я по воду йшла, усміхалася,
А з водою ішла, прислухалася.)

Щось у хаті гомонить, мати сину говорить:
"Чом горілочки не п'єш, чом ти жіночки не б'єш?" (двічі)

(Як горілочки пить, то головка болить.
Нащо жіночку бить? вона вміє все робить.

І спекти, і зварить, і до мене говорить.)



0:00 01:35
100
Косарі косять, аж вітер повіває (не спочатку)
Пісні з особистого та родинного життя
с. Польова, Дергачівський район01:35

Косарі косят, а вітер повіває,
Шовкова трава на косу й наляга(є).

Шовкова трава на косу налягає.
З-під тії трави галочка й виліта(є).

З-під тії трави галочка й вилітає.
«Скажи, галочка, де моя й дружинонька?»

«Скажи, галочка, де моя дружинонька?»
«Твоя дружина на морі купаїться.

Твоя дружина на морі купаїться.
Правою рукой умиваїться,
Лєвою рукой утираїться».

Косарі косят, аж вітер повіває,
Шовкова трава на косу й наляга(є).

Шовкова трава на косу й налягає.
З під тії трави й галочка й виліта(є).

З під тії трави й галочка й вилітає
«Скажи галочка, де моя й дружинонька?»