Та орав мужик край дороги

Ой пряду, пряду,
Спатоньки хочу.
Ой склоню я голівоньку
На білую постілоньку,
Може, я й засну.

Аж свекруха йде,
Як змія гуде:
«Сонливая-дрімливая,
До роботи лінивая,
Невістко моя».

Ой пряду ж, пряду,
Спатоньки хочу.
Ой склоню я голівоньку
На білую постілоньку,
Може, я й засну.

Аж свекорко йде,
Як вітер гуде:
«Сонливая-дрімливая,
До роботи лінивая,
Невістко моя».

Ой пряду ж, пряду,
Спатоньки хочу.
Ой склоню я голівоньку
На білую постілоньку,
Може, я й засну.

Не виспалася».

Ой за гаєм, гаєм, гаєм зелененьким,
Там орала дівчинонька воликом чорненьким. (двічі)

Орала, орала, не вміла гукати,
Та й найняла козаченька на скрипочку грати. (двічі)

Я в неділю п’ю, п’ю, в понеділок сплю, сплю.
А в вівторок, снопів сорок, пшениченьку жну, жну. (двічі)

В середу косила, в четвер молотила,
В п’ятницю віяла, а в суботу міряла. (двічі)

А в неділю продала - з хлопцями пропила,
Слава тобі, Господи, що до діла довела. (двічі)

І до діла не я, до роботи не я,
З хлопцями погуляти - вся охота моя. (двічі)

Ой там на горі, на базарє жінки чоловіків продавали,
Як прийдеться до ладу, то я свого поведу та й продам. (двічі)

Із лик мотузок ізв’язала, взяла свого милого налигала,
Та й повела на базарь, до терниці прив’язала. (двічі)

Як наїхало покупальних, та й наїхало торгувальних,
Стали думать і гадать, що за цього мужа дать. (двічі)

А за цього мужа треба дати, а за цього мужа треба дати,
Пару коней вороних, ще й сто рублів золотих. (двічі)

А я стала й подумала: з кіньми треба возиться, з грішми надо носиться,
А мій милий чорнобривий до роботи не лінивий, він для мене знадобиться. (двічі)

Він насіє, наоре, не для кого – для мене,
Ой мій милий, серденько, пожалію я тебе. (двічі)