Ой горе тій чайці

Ой горе тій чайці, чаєчці-небозі,
Що вивела чаєняток при битій дорозі. (двічі)

Ішли чумаченьки, весло співали,
Та й чаєчку ізігнали, чаєнят забрали. (двічі)

А чаєчка в’ється, об дорогу б’ється,
К сирій землі припадає, чумаків благає. (двічі)

ー Ой ви, чумаченьки, ви ще молоденькі,
Верніть моїх чаєняток, вони ще маленькі. (двічі)

ー Буду вас прохати, буду вас благати,
Верніть моїх чаєняток, бо я їхня мати. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 03:23
100
Ой горе тій чайці
Пісні з особистого та родинного життя
1

Чумацькі

с-ще Щербинівка, Бахмутський район03:23

Ой горе тій чайці без рідного роду,
Що й навела чаєняток при битій дорозі. (двічі)

Їхали чумаки, весело співали,
Стару чайку ізігнали, чаєнят забрали. (двічі)

А чаїчка вʼється, об дорогу бʼється,
К сирій землі припадає, чумаків благає. (двічі)

“Ой ви, чумаченьки, ви ще молоденькі,
Верніть мені чаєняток, вони ще маленькі!” (двічі)

“Ой чаєчка наша, неправданька ваша,
Поварили чаєняток, добра була каша!” (двічі)

“Бодай ви, чумаки, щастя не діждали,
Що ви моїх дрібних діток із гнізда забрали. (двічі)

Бодай ви, чумаки, на Дін не сходили,
Що ж ви моїх дрібних діток в каші поварили!” (двічі)

0:00 03:43
100
Шумить, гуде сосновонька
Пісні з особистого та родинного життя
2

Козацькі,Чумацькі

с. Артемівка, Чугуївський район03:43

Шумить, гуде сосновонька,
Шумить, гуде сосновонька, плаче, туже удівонька,
Шумить, гуде сосновонька, плаче, туже удіво(нька).

Та вона плаче, ще й ридає,
Вона плаче, ще й ридає, на битий шлях поглядає,
Вона плаче, ще й ридає, на битий шлях погляда(є).

Битим шляхим чумаки йдуть,
Битим шляхим чумаки йдуть, мого мужа коня ведуть,
Битим шляхом чумаки йдуть, мого мужа коня ве(дуть).

Та ведуть коня, ще й сідельце,
Ведуть коня, ще й сідельце, заболіло моє серце,
Ведуть коня, ще й сідельце, заболіло моє се(рце).

0:00 02:26
100
Ой ковалю, коваль, коваленко
Пісні з особистого та родинного життя
1

Балади

с. Серебрянка, Артемівський (Бахмутський) район02:26

Ой ковалю, коваль, коваленко,
Чом не встаєш рано-пораненько?

Чом не встаєш рано-пораненько,
Чом не куєш желізо тоненько?

Чи й у тебе сталі не хватає,
Чи у тебе дівчини немає?

Єсть у мене сталі удоволі,
Єсть у мене дівка й до любові.

Вона ж мені горя наробила,
Із вечора постіль постелила.

Із вечора постіль постелила,
Опівночі сина спородила.

Опівночі сина спородила,
До схід сонця в криниці втопила.

Ой дай, Боже, снігу та морозу,
Щоб криниця до дна вимерзала.

Щоб криниця до дна вимерзала,
Щоб дитина та й не виринала.