Головна
Така її доля

Така її доля

Назва	Така її доля
Жанр	Пісні літературного походження
Мотив	Нещаслива доля
Дата запису	16 квіт. 1995 р.
Місце запису	с. Золотарівка, Сіверськодонецький район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Надія Павлівна Лагушина (1947), Марія Григорівна Букша (1947)
Збирачi	Євгенія Несмашна
Транскрипція	Юлія Лузан
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Така її доля, о Боже мій милий,
За що ти караєш її, молоду,
За те, що так щиро вона полюбила,
Козацькії очі?... Прости сироту! (двічі)

Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки,
Одна, як та пташка в далекім краю,
Пошли ти їй долю — вона молоденька,
Бо люди чужії її засміють. (двічі)

Чи винна ж голубка, що голуба любить,
Чи винен той голуб, що сокіл убив,
Сумує, воркує, білим світом нудить,
Літає, шукає, дума — заблудив. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:12 100	Очі сині та сині дала мати дівчині	Романси 1 Пісні літературного походження	с. Золотарівка, Сіверськодонецький район	02:12	Очі сині та сині дала мати дівчині, А навіщо давала та й не знала сама, А тепер цій дівчині через очі ті сині, Ані вдень, ані вночі їй спокою нема. (двічі) Ой нащо було, мати, очі сині давати, Очі сині самотні, мабуть, будуть повік, Очі сині та карі не підходять до пари, А від цього серденько іще гірше болить. (двічі) Зажурилась дівчина, плачуть очі ті сині, Плаче серце дівоче, бо самотнє воно, Де ж той вечір дівочий, де ж ті карії очі, Де ж той хлопець, що прийде і постука в вікно. (двічі) Не журися, дівчино, не журися, рибчино, Прийде серцю утіха, прийде радісний час, Є у світі хлопчина, він шука очі сині, Він до тебе прилине і все буде гаразд. (двічі)
0:00 01:31 100	На поточку прала	Пісні з особистого та родинного життя 2 Жартівливі,Пісні літературного походження	с. Золотарівка, Сіверськодонецький район	01:31	На поточку прала, На вербу складала, Поможи мі, пане Боже, Що-м собі думала, Що-м собі думала. Я собі думала, Хлопця молодого, А мене віддали, За діда старого, За діда старого. Як мене давали, То мені казали: ー Щоб, моя ж ти доню, Діда честувала, Діда честувала. Я діда честую, Честувати мушу, Поможи мі, пане Боже, Візьми з діда душу, Візьми з діда душу. Візьми з діда душу, Та й повісь на грушу, Аби могли старі знати, Як молоду брати, Як молоду брати. Узяв Бог старого, Не дав молодого, Поможи мі, пане Боже, Верни хоть старого, Верни хоть старого. На поточку прала, На вербу складала, Поможи мі, пане Боже, Що-м собі думала, Що-м собі думала.
0:00 02:33 100	За селом, де колишуться верби	Пісні з особистого та родинного життя 1 Пісні літературного походження	с. Золотарівка, Сіверськодонецький район	02:33	За селом, де колишуться верби, Вітерець в верболозах заснув, Там заграла плакуча гітара, Там дівчина стрічала весну. (двічі) ー Ти поїдеш далеко, далеко, Так далеко од мого села, І ніколи мене не згадаєш, Що у тебе кохана була. (двічі) ー Ти не плач, не журися, дівчино, Ти не плач, не журись, не ридай, Через рік, як цвістиме калина, В тихий вечір на мене чекай. (двічі) Ось пройшов рік тяжкого чекання, І прийшла довгождання пора, Дівчинонька прийшла до калини, А милого її там нема. (двічі) Ой нема, ой нема і не буде, Бо така то дівоча судьба, Будеш знати, як хлопця кохати, І як вірити в його слова. (двічі) За селом, де колишуться верби, Вітерець в верболозах заснув, Там не грала плакуча гітара, Там дівчина не встріла весну. (двічі)