Головна
Очі сині та сині дала мати дівчині

Очі сині та сині дала мати дівчині

Назва	Очі сині та сині дала мати дівчині
Жанр	Романси, Пісні літературного походження
Мотив	Нещаслива доля, Журба, туга
Дата запису	16 квіт. 1995 р.
Місце запису	с. Золотарівка, Сіверськодонецький район, Луганська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Надія Павлівна Лагушина (1947), Марія Григорівна Букша (1947)
Збирачi	Євгенія Несмашна
Транскрипція	Юлія Лузан
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Очі сині та сині дала мати дівчині,
А навіщо давала та й не знала сама,
А тепер цій дівчині через очі ті сині,
Ані вдень, ані вночі їй спокою нема. (двічі)

Ой нащо було, мати, очі сині давати,
Очі сині самотні, мабуть, будуть повік,
Очі сині та карі не підходять до пари,
А від цього серденько іще гірше болить. (двічі)

Зажурилась дівчина, плачуть очі ті сині,
Плаче серце дівоче, бо самотнє воно,
Де ж той вечір дівочий, де ж ті карії очі,
Де ж той хлопець, що прийде і постука в вікно. (двічі)

Не журися, дівчино, не журися, рибчино,
Прийде серцю утіха, прийде радісний час,
Є у світі хлопчина, він шука очі сині,
Він до тебе прилине і все буде гаразд. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 01:28 100	Така її доля	Пісні літературного походження	с. Золотарівка, Сіверськодонецький район	01:28	Така її доля, о Боже мій милий, За що ти караєш її, молоду, За те, що так щиро вона полюбила, Козацькії очі?... Прости сироту! (двічі) Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, Одна, як та пташка в далекім краю, Пошли ти їй долю — вона молоденька, Бо люди чужії її засміють. (двічі) Чи винна ж голубка, що голуба любить, Чи винен той голуб, що сокіл убив, Сумує, воркує, білим світом нудить, Літає, шукає, дума — заблудив. (двічі)
0:00 04:31 100	Місяць на небі, зіроньки сяют	Романси 1 Пісні літературного походження	м. Дружківка, Краматорський район	04:31	Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човин пливе. В човні дівчіна пісню співає, а козак чує, серденько мре. (двічі) Ця пісня мила, ця пісня люба все про кохання, все про любов. Колись кохались та й розійшлися, тепер зійшлися, влюбляться знов. (двічі) Ой очі ж, очі, очі дівочі, де ж ви навчілись зводить людей? Чі вас ворожка приворожила, чі чарівниця чарів дала? (двічі) Ой ні ворожка ні ворожила, ні чарівниця чарів дала, Тільки мене мати та й породила, щастя та й долі мені не дала.
0:00 03:35 100	Мені сімнадцятий минало весною, як сади цвіли	Романси 1 Пісні літературного походження	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район	03:35	Мені сімнадцятий минало весною, як сади цвіли, Я про кохання ще й не знала, ми тихо з матір’ю жили. (двічі) В моєму саду ростуть айстри червоні, сині, голубі, В моєму серці гаснуть сили, чужою стала я тобі. (двічі) Раз проходив моїм садом, я задивилась на твій стан, Стояла довго під вербою, поки вечірній спав туман. (двічі) Стояла довго та й дивилась, мій милий другую кохав, Не знаю, хто від мого серця навіки щастя відібрав. (двічі) Коли умру, коли скінчаюсь, коли в могилу жить піду, Тоді любить мене не надо, люби сійчас, поки живу. (двічі)