​У вишневому садочку соловейко щебетав

У вишневому садочку соловейко щебетав,
Мати дочку й не пускала в сад вишневий погулять. (двічі)

– Пусти ж мене, моя нене, я там трошки постою,
Як співає соловейко, я його послухаю. (двічі)

– Ой не пущу, моя доню, слухай, доню, мою річ:
Відчини собі віконце, слухай його цілу ніч. (двічі)

(Тихо)-тихо в хаті стало (…),
(…) й відчинила, оглянулась до вікна. (двічі)

– Де ж ти, милий, чорнобривий, де ж ти, милий, озовись?
Як побачив свою милу, та й обоє обнялись. (двічі)