У вишневому садочку соловейко щебетав
| Назва | У вишневому садочку соловейко щебетав |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Дата запису | 12 трав. 1998 р. |
| Місце запису | с-ще Щербинівка, Бахмутський район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Раїса Григорівна Стариченко (1933), Валентина Петрівна Пугач (1937), Поліна Тимофіївна Гребеля (1954), Надія Марківна Чупир (1926), Галина Вікторівна Качан (1959) |
| Збирачi | Мотря Мишанич |
| Транскрипція | Юрій Рибак |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
У вишневому садочку соловейко щебетав,
Мати дочку й не пускала в сад вишневий погулять. (двічі)
– Пусти ж мене, моя нене, я там трошки постою,
Як співає соловейко, я його послухаю. (двічі)
– Ой не пущу, моя доню, слухай, доню, мою річ:
Відчини собі віконце, слухай його цілу ніч. (двічі)
(Тихо)-тихо в хаті стало (…),
(…) й відчинила, оглянулась до вікна. (двічі)
Як побачив свою милу, та й обоє обнялись. (двічі)
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| На городі верба рясна | Пісні з особистого та родинного життя | с-ще Щербинівка, Бахмутський район | 02:44 |
На городі верба рясна, (двічі) Так вона красна ще й вродлива, Її доля нещаслива – (двічі) Нема його та й не буде – (двічі) Розраяли-розсудили, (двічі) І друг друга любить будем. | ||
| Ой я маю чорні брови | Пісні з особистого та родинного життя
1
Пісні літературного походження | с-ще Щербинівка, Бахмутський район | 03:02 |
Ой я маю чорні брови, маю карі очі. – Як ти хочеш, дівчинонька, щоб тебе любити, – Ой коли б я, козаченько, свої майстри мала, Збудувала із дубочків, щоб добре ходити, Прийди, прийди, мій миленький, звечора до мене: Та й будемо дивитися, які в кого брови. (двічі) | ||
| Ой сиділа дівчина край віконця | Пісні з особистого та родинного життя | с-ще Щербинівка, Бахмутський район | 03:15 |
Ой сиділа дівчина край віконця, Чорноморець, матінко, чорноморець Вивів мене босую та й питає: Ой нема морозу, тільки роса, Бо я чорноморчика ой люблю дуже. (двічі) |
