Головна
Ой ти Петре

Ой ти Петре

Назва	Ой ти Петре
Жанр	Петрівчані
Мотив	Залицяння, сватання , Кохання
Дата запису	28 лип. 1996 р.
Місце запису	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Ганна Василівна Лиштва (1927), Уляна Митрофанівна Маслак (1927), Ольга Микитівна Лисогор (1931), Ганна Єгорівна Головченко (1938), Євдокія Тимофіївна Макаренко (1926), Тетяна Сергіївна Сильченко (1928), Надія Павлівна Миколаєнко (1942)
Збирачi	Наталія Рєзнік
Транскрипція	Юлія Лузан
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой ти Петре, Петре, ще й ти, Йване,
Половина літечка нема(є).

Ой чи було літо, чи й не було,
Чогось воно мені й не надокучи(ло).

Що я молодая й не гуляла,
Мене моя мати й не пуска(ла).

Мене моя мати й не пускала,
В нову комірочку й зачиня(ла).

В нову комірочку й зачиняла,
Золотим замочком замика(ла).

Ой сиди ж ти, доню, й у коморі,
Поки розійдуться погово(ри).

Ой пора вже ж, мати, випускати,
Що вже челядоньки ж не вида(ти).

Що вже челядоньки й не видати,
Що вже челядонька лягла спа(ти).

Тільки мій миленький не лягає,
Мене, молодую, виклика(є).

Мене, молодую, й викликає,
В нову сопілочку виграва(є).

Ой вийди, дівчино, й не барися,
Вийду, козаченько, й не жури(ся).

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:27 100	Та зайшло сонце за віконце	Пісні з особистого та родинного життя	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район	02:27	Та зайшло сонце за віконце ж, ой за зелений гай. За зелений гай, Та й устань, дочко ж Явдошечко ж, ой цей сон й одгадай. Цей сон одгадай, Та ні вмивалась, ні втиралась, ой пішла ж в поле жать. Пішла в поле жать, Та не дожала й до дорожки ж, ой сіла ж спочивать. Сіла спочивать, Та ой, Боже ж мій милостивий, ой як я ж вморилась. Як я вморилась, Та по своєму миленькому ж ой зажурилася.
0:00 02:40 100	Летіла зозуля, на бережку сіла	Пісні з особистого та родинного життя	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район	02:40	Летіла зозуля, на бережку сіла, На бережку сіла ж ой та й стала ой кувать. На бережку сіла та й стала кувати, Не чуть мого милого ж, ой не чуть, не видать. Не чуть мого милого, не чуть, не видати, На жовтом пісочку ж ой два слідочки знать. Шо первий слідочок – коня вороного, А другий слідочок – ой парня ж молодо(го). Як піду в лісочок та зорву листочок, Та й понакриваю ж ой милого слідо(чок). Щоб роса не впала, пташки не ходили, Щоб мого милого ж ой кращі не люби(ли).
0:00 03:34 100	Світи, світи, місяченьку, та й на той перелаз	Пісні літературного походження	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район	03:34	Світи, світи, місяченьку, та й на той перелаз, (двічі) Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоч раз, Світи, світи, місяченьку, та й на той перелаз, Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоч раз. ー Я до тебе більш не прийду, нехай хтось інший йде, (двічі) Єсть у мене дівчинонька, котра на мене жде, Я до тебе більш не прийду, нехай хтось інший йде, Єсть у мене дівчинонька, котра на мене жде. ー Був я, був я, дівчинонько, у твоєму саду, (двічі) Бачив як ти присягалась другому козаку, Був я, був я, дівчинонько, у твоєму саду, Бачив як ти присягалась другому козаку. ー Ой коли б я крила мала, ще й совини очі, (двічі) Я б до тебе прилетіла серед опівночі, Ой коли б я крила мала, ще й совини очі, Я б до тебе прилетіла серед опівночі. ー Я б до тебе б прилетіла, коло тебе сіла, (двічі) Я би тобі розказала, кого я любила, Я б до тебе прилетіла, коло тебе б сіла, Я би тобі розказала, кого я любила.