Головна
Летіла зозуля, на бережку сіла

Летіла зозуля, на бережку сіла

Назва	Летіла зозуля, на бережку сіла
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Кохання
Дата запису	28 лип. 1996 р.
Місце запису	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Ганна Василівна Лиштва (1927), Уляна Митрофанівна Маслак (1927), Ольга Микитівна Лисогор (1931), Ганна Єгорівна Головченко (1938), Євдокія Тимофіївна Макаренко (1926), Тетяна Сергіївна Сильченко (1928), Надія Павлівна Миколаєнко (1942)
Збирачi	Наталія Рєзнік
Транскрипція	Юлія Лузан
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Летіла зозуля, на бережку сіла,
На бережку сіла ж ой та й стала ой кувать.

На бережку сіла та й стала кувати,
Не чуть мого милого ж, ой не чуть, не видать.

Не чуть мого милого, не чуть, не видати,
На жовтом пісочку ж ой два слідочки знать.

Шо первий слідочок – коня вороного,
А другий слідочок – ой парня ж молодо(го).

Як піду в лісочок та зорву листочок,
Та й понакриваю ж ой милого слідо(чок).

Щоб роса не впала, пташки не ходили,
Щоб мого милого ж ой кращі не люби(ли).

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:43 100	Зійшов же місяць за ту гору	Пісні з особистого та родинного життя	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район	03:43	Зійшов же місяць за ту гору та вгору високо піднявсь, Та й освітив усю долину та й знов за хмару заховавсь. (двічі) А в тій долині єсть хатина, там тихо лампочка горить, Там мати дочку научає, дочка заплакана сидить. (двічі) ー Ой доню ж, доню, моя доню, ти в мене галочка одна, Не дожидай його додому, його й на світі вже нема. (двічі) Багацько хлопців поверталось, багацько де кого й нема, Багато дівчат заміж вийшло, а ти чого сидиш сама? (двічі) ー Не хочу ж, мамо, за старого, старий не парочка мені, Як оддаси мене за його, то зогнію в сирій землі. (двічі) ー Іди ж ти, доню, за старого, старий жалітиме тебе, І будеш жить за ним щасливо, і будеш згадувать мене. (двічі)
0:00 02:27 100	Та зайшло сонце за віконце	Пісні з особистого та родинного життя	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район	02:27	Та зайшло сонце за віконце ж, ой за зелений гай. За зелений гай, Та й устань, дочко ж Явдошечко ж, ой цей сон й одгадай. Цей сон одгадай, Та ні вмивалась, ні втиралась, ой пішла ж в поле жать. Пішла в поле жать, Та не дожала й до дорожки ж, ой сіла ж спочивать. Сіла спочивать, Та ой, Боже ж мій милостивий, ой як я ж вморилась. Як я вморилась, Та по своєму миленькому ж ой зажурилася.
0:00 03:20 100	На загоні-гоні годувала коні	Пісні з особистого та родинного життя	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район	03:20	На загоні-гоні годувала коні, Годуючи ж ой коня загубила. (двічі) Годуючи коні, коня загубила, Пішла шукати ж – ой сама заблудила. (двічі) Ой думала дівка, що дуб зелененький, А то стояв ой козак молоденький. (двічі) ー Гайдарю, гайдарю, та й виведи з гаю, Бо я стою ж, ой доріжки не знаю. (двічі) ー Ой коли б ти, дівко, доріжки не знала, То ти б мене ж ой гайдарем не звала. (двічі) А ти б же сказала: «Козаче-соколе, Вивідь мене ж ой з зеленого бору». (двічі) Вивідь же ти мене з зеленого бору, Та й доведи ж ой до самого двору. (двічі)