Головна
Летіла зозуля, на бережку сіла

Летіла зозуля, на бережку сіла

Назва	Летіла зозуля, на бережку сіла
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Кохання
Дата запису	28 лип. 1996 р.
Місце запису	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Ганна Василівна Лиштва (1927), Уляна Митрофанівна Маслак (1927), Ольга Микитівна Лисогор (1931), Ганна Єгорівна Головченко (1938), Євдокія Тимофіївна Макаренко (1926), Тетяна Сергіївна Сильченко (1928), Надія Павлівна Миколаєнко (1942)
Збирачi	Наталія Рєзнік
Транскрипція	Юлія Лузан
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Летіла зозуля, на бережку сіла,
На бережку сіла ж ой та й стала ой кувать.

На бережку сіла та й стала кувати,
Не чуть мого милого ж, ой не чуть, не видать.

Не чуть мого милого, не чуть, не видати,
На жовтом пісочку ж ой два слідочки знать.

Шо первий слідочок – коня вороного,
А другий слідочок – ой парня ж молодо(го).

Як піду в лісочок та зорву листочок,
Та й понакриваю ж ой милого слідо(чок).

Щоб роса не впала, пташки не ходили,
Щоб мого милого ж ой кращі не люби(ли).

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:27 100	Та зайшло сонце за віконце	Пісні з особистого та родинного життя	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район	02:27	Та зайшло сонце за віконце ж, ой за зелений гай. За зелений гай, Та й устань, дочко ж Явдошечко ж, ой цей сон й одгадай. Цей сон одгадай, Та ні вмивалась, ні втиралась, ой пішла ж в поле жать. Пішла в поле жать, Та не дожала й до дорожки ж, ой сіла ж спочивать. Сіла спочивать, Та ой, Боже ж мій милостивий, ой як я ж вморилась. Як я вморилась, Та по своєму миленькому ж ой зажурилася.
0:00 03:43 100	Зійшов же місяць за ту гору	Пісні з особистого та родинного життя	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район	03:43	Зійшов же місяць за ту гору та вгору високо піднявсь, Та й освітив усю долину та й знов за хмару заховавсь. (двічі) А в тій долині єсть хатина, там тихо лампочка горить, Там мати дочку научає, дочка заплакана сидить. (двічі) ー Ой доню ж, доню, моя доню, ти в мене галочка одна, Не дожидай його додому, його й на світі вже нема. (двічі) Багацько хлопців поверталось, багацько де кого й нема, Багато дівчат заміж вийшло, а ти чого сидиш сама? (двічі) ー Не хочу ж, мамо, за старого, старий не парочка мені, Як оддаси мене за його, то зогнію в сирій землі. (двічі) ー Іди ж ти, доню, за старого, старий жалітиме тебе, І будеш жить за ним щасливо, і будеш згадувать мене. (двічі)
0:00 03:56 100	Ой з-за гори	Пісні з особистого та родинного життя	с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район	03:56	Ой з-за гори та ой з-за гори ой вітер повіває, Ой мати дочку ой про життя пита(є). Спитай, мати, ой спитай, мати, ой сірого утяти, Ой сіре утя ой на морі ночу(є). Сіре ж утя, ой сіре ж утя ой на морі ночує, Ой воно ж моє ой все горенько чу(є). Перве горе, ой перве горе – ой дитина малая, Ой друге горе – ой свекруха лиха(я). Третє горе, ой третє горе – ой мій милий ревнивий, Ой що сам їде ой у поле ора(ти). Ой що сам їде, ой що сам їде ой у поле орати, А мене бере ой воли поганя(ти). Ой гей, воли, та ой гей, воли, ой сірії половії, Ой пройшли мої ой літа молоді.