Летіла зозуля, на бережку сіла
| Назва | Летіла зозуля, на бережку сіла |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Кохання |
| Дата запису | 28 лип. 1996 р. |
| Місце запису | с. Лука, Лохвицький (Миргородський) район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
| Виконавці | Ганна Василівна Лиштва (1927), Уляна Митрофанівна Маслак (1927), Ольга Микитівна Лисогор (1931), Ганна Єгорівна Головченко (1938), Євдокія Тимофіївна Макаренко (1926), Тетяна Сергіївна Сильченко (1928), Надія Павлівна Миколаєнко (1942) |
| Збирачi | Наталія Рєзнік |
| Транскрипція | Юлія Лузан |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Летіла зозуля, на бережку сіла,
На бережку сіла ж ой та й стала ой кувать.
На бережку сіла та й стала кувати,
Не чуть мого милого ж, ой не чуть, не видать.
Не чуть мого милого, не чуть, не видати,
На жовтом пісочку ж ой два слідочки знать.
Шо первий слідочок – коня вороного,
А другий слідочок – ой парня ж молодо(го).
Як піду в лісочок та зорву листочок,
Та й понакриваю ж ой милого слідо(чок).
Щоб роса не впала, пташки не ходили,
Щоб мого милого ж ой кращі не люби(ли).
