Головна
Ой з-за гори та вітер повіває

Ой з-за гори та вітер повіває

Назва	Ой з-за гори та вітер повіває
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещаслива доля, Родинне життя
Дата запису	1 січ. 1993 р.
Місце запису	с. Гарбузівка, Сумський район, Сумська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Віра Корогод (невід.), Марія Мерзлікіна (невід.)
Збирачi	Наталія Волотко
Транскрипція	Наталія Олійник
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой з-за гори та вітер повіває,
Ой мати дочку про життя й пита(є).

Спитай, мати, та спитай, мати, ой сірого й утя(ти),
Ой сіре й утя ой на морі ночу(є),

Сіре й утя та сіре й утя, ой на морі ой ночює,
Ой воно ж моє, ой все горенько чу(є).

Перве горе та перве ж горе – й дитина й малая,
Ой друге горе – ой свекруха лиха(я).

Третє горе, ой третє же горе – ой мой милой ревнивий,
Ой сам їде ой у поле й ора(ти).

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:39 100	Із-за гори та й вітер повіває	Пісні з особистого та родинного життя	с. Яковенкове, Балаклійський район	02:39	Із-за гори та й вітер повіває, Мати же дочку же, ой, про життя пита(є). Вона мати, ой, про життя питає, Спитай, мати же, ой, сірого вутя(ти). Спитай, мати, ой, сірого й вутяти, Сіре же вутя же, ой, на морі ночу(є). Сіре вутя, ой, на морі ночує, Воно же моє же ой, все горечко чу(є). (Перве горе – свекруха лиха, Друге горе – дитина мала, Третє горе - мой милий ревнивий, Їде у поле орати, Бере мене волів поганяти. Ой соб, воли, цабе, сірі, ой цабе, половії, .....).
0:00 03:03 100	Що не рано сонце сходе	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Гарбузівка, Сумський район	03:03	Що не рано сонце сходе, не пізно заходе, А жонатий козаченько до дівчіни ходе. "Коли ходиш, вірно любиш, убий свою жінку, А маленьких своїх діток повішай на гілку!" Як прийшов же він додому, начав жінку бити, А жіночка-голубочка начала просити. "Чоловіче, ж мій коханий, дай міні хвилинку, Поки сяду, погодую малую дитинку". "Тоді будеш годувати, як я піду з хати, Як я піду до Дунаю ножі полоскати». "Ой, сусіди ж, добрі люди, перекажіть неньці, Щоб вона завтра прибула не пізно, раненько". Іде ненька з потихенька, в вікно поглядає, Лежить доня на лавоньці, червона, як сонце. Коло неї мале дитя, як рибочка б’ється, Сидить милий в кінці столу, з дитяти сміється. Ой ти ж, доню, моя доню, що ж ти наробила? Та маленьких своїх діток ти ж посиротила. (двічі) "Ой, не я ж їх сиротила, сиротили люди, Сиротила та дівчина, що жонатих любе!" (двічі)
0:00 01:56 100	Горілочку гнала	Пісні з особистого та родинного життя 1 Сучасні пісні та новотвори	с. Гарбузівка, Сумський район	01:56	Горілочку гнала, в барильце зливала, Я свого синочка з відрядження ждала. (двічі) Будуть люди їсти, будуть люди пити, А я з своїм сином сяду говорити. (двічі) "Ой скажи, синочку, самий мій миліший, Чі жінка, чі мати, хто тобі рідніший?» (двічі) Ой жінка мила, то ж моя дружина, А теща рідніша, бо жінку гляділа. (двічі) А ти ж моя мати, мусиш вибачати, Як дружина зайде, то ти вийдеш з хати. (двічі) А я ж вас гляділа, по двоє, по троє, А тепер не хочіте ви мене одної. (двічі)