Головна
Що не рано сонце сходе

Що не рано сонце сходе

Назва	Що не рано сонце сходе
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Балади
Мотив	Вбивство, Зрада, Нещаслива доля, Родинне життя, Смерть
Дата запису	1 січ. 1993 р.
Місце запису	с. Гарбузівка, Сумський район, Сумська обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Віра Корогод (невід.), Марія Мерзлікіна (невід.)
Збирачi	Наталія Волотко
Транскрипція	Наталія Олійник
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Що не рано сонце сходе, не пізно заходе,
А жонатий козаченько до дівчіни ходе.

"Коли ходиш, вірно любиш, убий свою жінку,
А маленьких своїх діток повішай на гілку!"

Як прийшов же він додому, начав жінку бити,
А жіночка-голубочка начала просити.

"Чоловіче, ж мій коханий, дай міні хвилинку,
Поки сяду, погодую малую дитинку".

"Тоді будеш годувати, як я піду з хати,
Як я піду до Дунаю ножі полоскати».

"Ой, сусіди ж, добрі люди, перекажіть неньці,
Щоб вона завтра прибула не пізно, раненько".

Іде ненька з потихенька, в вікно поглядає,
Лежить доня на лавоньці, червона, як сонце.

Коло неї мале дитя, як рибочка б’ється,
Сидить милий в кінці столу, з дитяти сміється.

Ой ти ж, доню, моя доню, що ж ти наробила?
Та маленьких своїх діток ти ж посиротила. (двічі)

"Ой, не я ж їх сиротила, сиротили люди,
Сиротила та дівчина, що жонатих любе!" (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 09:37 100	Як затоплю в новій хаті	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Вишневе, Валківський район	09:37	Як затоплю в новій хаті сирими дровами, Як затоплю в новій хаті сирими дровами. Та й заллю я сирі дрова холодной водою, Та й заллю я сирі дрова холодной водою. А сам піду до дівчини, та й до молодої, А сам піду до дівчини, та й до молодої. «Здоров була, дівчинонько!», «Здоров, козаченьку!», «Здоров була, дівчинонько!», «Здоров, козаченьку! Якшо ж мене вірно любиш, то вбий свою жінку, Якшо ж мене вірно любиш, то вбий свою жінку!». Як прийшов же він додому, став ножа точити, Його жінка, як сива голубка, начала просити: (двічі). «Чоловіче, чоловіче, дай добру годину, А я сяду погодую малую (маленьку) дитину!» (двічі). «Тоді ж будеш, моя мила, дитя годувати, Як я піду до Дунаю ножа полоскати!» (двічі). «Сосідоньки-голубоньки, дайте неньці знати, Нехай ненька ізтихенька до мене прибуде!» (двічі) Прийшла ненька ізтихенька, на порозі стала, Прийшла ненька ізтихенька, на порозі стала. «Ах ти доню, моя доню, що ти наробила? Повну хату ще й кімнату крові напустила! (двічі) Та й діточок гарнесеньких та й посиротила, Та й діточок гарнесеньких та й посиротила!» «Ой не я їх сиротила, сиротили люди, А ще ж тая дівчинонька, що жонатих любить!» (двічі)
0:00 03:08 100	Да ясно-красно сонечко	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Крячківка, Пирятинський район	03:08	Да ясно-красно жи й а де сонечко сходить, А низенько, низенько й захо(дить). Низенько заходить, Да славний парєнь, да й уже ж він жонатой Да й до дівчи-, до двічини хо(дить). До дівчини ходить, Да ой не ходи жи да до мене, й козаче, Бо й уже жи ти, бо вже ти жона(тий). Уже ти жонатий, Та як будеш да до мене ой ходити, Да й убий сво-, й убий свою жонку. .
0:00 02:26 100	Ой ковалю, коваль, коваленко	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балади	с. Серебрянка, Артемівський (Бахмутський) район	02:26	Ой ковалю, коваль, коваленко, Чом не встаєш рано-пораненько? Чом не встаєш рано-пораненько, Чом не куєш желізо тоненько? Чи й у тебе сталі не хватає, Чи у тебе дівчини немає? Єсть у мене сталі удоволі, Єсть у мене дівка й до любові. Вона ж мені горя наробила, Із вечора постіль постелила. Із вечора постіль постелила, Опівночі сина спородила. Опівночі сина спородила, До схід сонця в криниці втопила. Ой дай, Боже, снігу та морозу, Щоб криниця до дна вимерзала. Щоб криниця до дна вимерзала, Щоб дитина та й не виринала.

​Що не рано сонце сходе

Слухати аудіо

Що не рано сонце сходе