Як зійду на гору та крикну-гукну додому

НазваЯк зійду на гору та крикну-гукну додому
ЖанрСтрокові
МотивВажка праця, Чужина, Журба, туга
Дата запису1997 р.
Місце записус. Яблунівка, Костянтинівський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціГанна Григорівна Мошенко (1948) (с. Хорошки, Лубенський район) (З 1967 р. проживала в с. Олександро-Калинове, Костянтинівського (Краматорського) району Донецької області)
ЗбирачiНаталія Морозова
ТранскрипціяЮлія Лузан
КолекціяДонецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Як зійду на гору та крикну-гукну додому,
Ой вари, мати, та й вечеряти, бо я йду додо(му).

Та варила, варила, та небагато трошки,
Та нема тобі, ой доню моя, ні миски, ні лож(ки).

Що миску розбила, ложку розлупила,
Та чи я тебе, ой доню моя, нещасну зроди(ла).

Та робила, робила, та робота нізащо,
Та кажуть люди та ще й говорять: «Сирота-леда(що)».

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 04:43
100
Ой журавко, журавко
Пісні з особистого та родинного життя
1

Строкові

с. Іскра (Андріївка-Клевцове), Великоновосілківський (Волноваський) район04:43
0:00 04:05
100
​Зеленая вишня з-під кореня вийшла
Пісні з особистого та родинного життя
1

Строкові

с-ще Зоря, Краматорський район04:05

Зеленая вишня з-під кореня вийшла,
Віддали мене заміж, де я не привична. (двічі)

Ой вийду на гору та й гляну додолу.
– Вари, мамко, вечерю ще й на мою долю. (двічі)

– Варила, варила – не много й не трошки.
Нема ж тобі, доню, ні миски, ні ложки. (двічі)

– Згадай мене, мамо, хоч у раз у вівторок,
А я ж тебе, мамо, – на день разів сорок. (двічі)

Ти думаєш, мамо, що я тут не плачу,
За гіркими сльозами я світа й не бачу. (двічі)

Ти думаєш, мамо, що я тут паную,
Прийди подивися, як я тут горюю. (двічі)

Зеленая вишня з-під кореня вийшла,
Віддали ж мене заміж, де я не привична. (двічі)
0:00 01:33
100
Як піду я в ліс по дрова
Пісні з особистого та родинного життя
с. Яблунівка, Костянтинівський (Краматорський) район01:33

Як піду я в ліс по дрова, назбираю лози,
Завів мене дурний розум на чу.., на чужу сторон(ку).

А в чужій же сторіноньці ні батька, ні неньки,
Тільки в саду вишневому співа, співа соловей(ко).

Ви не пойте, соловейки, всіма голосами,
Як я сяду та й заплачу дрібни.., дрібними сльоза(ми).