Як зійду на гору та крикну-гукну додому

НазваЯк зійду на гору та крикну-гукну додому
ЖанрСтрокові
МотивВажка праця, Чужина, Журба, туга
Дата запису1997 р.
Місце записус. Яблунівка, Костянтинівський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
ВиконавціГанна Григорівна Мошенко (1948) (с. Хорошки, Лубенський район) (З 1967 р. проживала в с. Олександро-Калинове, Костянтинівського (Краматорського) району Донецької області)
ЗбирачiНаталія Морозова
ТранскрипціяЮлія Лузан
КолекціяДонецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00
100

Як зійду на гору та крикну-гукну додому,
Ой вари, мати, та й вечеряти, бо я йду додо(му).

Та варила, варила, та небагато трошки,
Та нема тобі, ой доню моя, ні миски, ні лож(ки).

Що миску розбила, ложку розлупила,
Та чи я тебе, ой доню моя, нещасну зроди(ла).

Та робила, робила, та робота нізащо,
Та кажуть люди та ще й говорять: «Сирота-леда(що)».

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 04:05
100
​Зеленая вишня з-під кореня вийшла
Пісні з особистого та родинного життя
1

Строкові

с-ще Зоря, Краматорський район04:05

Зеленая вишня з-під кореня вийшла,
Віддали мене заміж, де я не привична. (двічі)

Ой вийду на гору та й гляну додолу.
– Вари, мамко, вечерю ще й на мою долю. (двічі)

– Варила, варила – не много й не трошки.
Нема ж тобі, доню, ні миски, ні ложки. (двічі)

– Згадай мене, мамо, хоч у раз у вівторок,
А я ж тебе, мамо, – на день разів сорок. (двічі)

Ти думаєш, мамо, що я тут не плачу,
За гіркими сльозами я світа й не бачу. (двічі)

Ти думаєш, мамо, що я тут паную,
Прийди подивися, як я тут горюю. (двічі)

Зеленая вишня з-під кореня вийшла,
Віддали ж мене заміж, де я не привична. (двічі)
0:00 01:33
100
Як піду я в ліс по дрова
Пісні з особистого та родинного життя
с. Яблунівка, Костянтинівський (Краматорський) район01:33

Як піду я в ліс по дрова, назбираю лози,
Завів мене дурний розум на чу.., на чужу сторон(ку).

А в чужій же сторіноньці ні батька, ні неньки,
Тільки в саду вишневому співа, співа соловей(ко).

Ви не пойте, соловейки, всіма голосами,
Як я сяду та й заплачу дрібни.., дрібними сльоза(ми).

0:00 04:22
100
Ой піду я в ліс по дрова
Пісні з особистого та родинного життя
с-ще Новодонецьке, Краматорський район04:22

Ой піду я в ліс по дрова, наламаю лому,
Завів мене дурний розум на чу…, на чужу старонку. (двічі)

Ой в чужиї стороненьки ни батька й ни неньки,
Тільки в саду (гаю) вишневому пают, пают салавейки. (двічі)

Пойте, пойте, соловейки разними галасами,
А (ох) я вийду в сад зелений – зальюсь, зальюся слязами. (двічі)

Ой зірву я с рози квітку та постю на воду:
«Пливи, пливи, з рози квітка, й до мо..., до мого ти роду». (двічі)

Ой пливла да пливла квітка та й стала кружитца,
Вийшла з хати стара ненька, та й ста…, та й стала журитца. (двічі)

«Ой чого ж ти, з рози квітко, так рано зів’яла,
Ой чого ж ти, моя доню, така, така стала? (двічі)

Чи синів ти поженила, чи дочок віддала,
За чужою рабатою така, така стара стала?» (двічі)