Головна
Як піду я в ліс по дрова

Як піду я в ліс по дрова

Назва	Як піду я в ліс по дрова
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Родинне життя, Чужина, Журба, туга
Дата запису	1997 р.
Місце запису	с. Яблунівка, Костянтинівський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Марія Петрівна Жадан (невід.), Раїса Олександрівна Пилипенко (невід.), Ганна Григорівна Мошенко (1948) (с. Хорошки, Лубенський район) (Ганна Григорівна Мошенко народилась в с. Хорошки Лубенського району Полтавської області. З 1967 р. проживала в с. Олександро-Калинове, Костянтинівського (Краматорського) району Донецької області)
Збирачi	Наталія Морозова
Транскрипція	Юлія Лузан
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Як піду я в ліс по дрова, назбираю лози,
Завів мене дурний розум на чу.., на чужу сторон(ку).

А в чужій же сторіноньці ні батька, ні неньки,
Тільки в саду вишневому співа, співа соловей(ко).

Ви не пойте, соловейки, всіма голосами,
Як я сяду та й заплачу дрібни.., дрібними сльоза(ми).

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:19 100	Ой гаю, мій гаю	Пісні з особистого та родинного життя	с. Яблунівка, Костянтинівський (Краматорський) район	03:19	Ой гаю, мій гаю, та гаю зелененький, Ой чом на тобі, гаю ж, ой листячка й нема? Листячка немає та вітрець не колише, Ой що брат до сестриці ой часто ж пісьма пи(ше). Що він пише, пише, а в пісьмах питає: «Ой чи привикла, сестро ж, ой у чужому кра(ї)?». «Ой хоч я не привикла, та треба й привикати, Бо я в розкоші зросла, ой треба ж і горе знать». «Пусти ж мене, милий, та до броду по воду, Ой до броду по воду, ой одвідати ро(ду)». «Не пущу й до броду, не пущу й до роду, Бо ти все розкажеш ой про свою незго(ду)». «Як будуть питати – я буду мовчати, Як обіллють сльози, то я й вийду із хати». (двічі)
0:00 01:56 100	Летіла зозуля та й стала кувати	Пісні з особистого та родинного життя	с-ще Троїцьке, Сватівський район	01:56	Летіла зозуля та й стала кувати, А то ж не зозуля, то рідная мати. (двічі) А то ж не зозуля, то рідная мати, Вона прилетіла дочку рятувати. (двічі) Коли б знала мати, яка мені біда, Була б передала горобчиком хліба. (двічі) Горобчиком хліба, зозулею солі, Ой мамо, ой мамо, як гірко без долі. (двічі)
0:00 04:05 100	Зеленая вишня з-під кореня вийшла	Пісні з особистого та родинного життя 1 Строкові	с-ще Зоря, Краматорський район	04:05	Зеленая вишня з-під кореня вийшла, Віддали мене заміж, де я не привична. (двічі) Ой вийду на гору та й гляну додолу. – Вари, мамко, вечерю ще й на мою долю. (двічі) – Варила, варила – не много й не трошки. Нема ж тобі, доню, ні миски, ні ложки. (двічі) – Згадай мене, мамо, хоч у раз у вівторок, А я ж тебе, мамо, – на день разів сорок. (двічі) Ти думаєш, мамо, що я тут не плачу, За гіркими сльозами я світа й не бачу. (двічі) Ти думаєш, мамо, що я тут паную, Прийди подивися, як я тут горюю. (двічі) Зеленая вишня з-під кореня вийшла, Віддали ж мене заміж, де я не привична. (двічі)