Головна
Ой у лузі та ще при березі

Ой у лузі та ще при березі

Назва	Ой у лузі та ще при березі
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя, Солдатські
Мотив	Нещаслива доля, Позашлюбна дитина
Дата запису	5 лип. 2000 р.
Місце запису	с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Агнія Михайлівна Поплевченкова (1930), Раїса Михайлівна Фараон (1927)
Збирачi	Світлана Семендяєва
Транскрипція	Оксана Бугайченко
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой у лузі та ще при березі червона калина,
Спородила молода дівчина харо…, харошого сина. (двічі)

Ой де ж вона його спородила? В зеленій діброві.
Та й не дала тому козакові не ща…, не щастя, не долі. (двічі)

Тільки дала тому козакові личко, чорні брови.
Тільки дала тому козакові личко, личко, чорні брови.

Було б тобі, моя рідна мати, цих брів не давати,
Було б тобі, моя рідна мати, щастя, щастя, долю дати. (двічі)

Через тії же чорнії брови беруть у солдати,
Через тії же чорнії брови беруть, беруть у солдат(и).

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 07:07 100	Калино-малино, чом не розцвітаєш?	Пісні з особистого та родинного життя 2 Козацькі,Солдатські	смт Малинівка, Чугуївський район	07:07	Калино-малино, чом не розцвітаєш? Молода дівчино, гей, чом стоїш думаєш? (двічі) Я стою, думаю, ше й думати буду, Полюбила парня, гей, повік не забуду. (двічі) А в неділю вранці ще й сонце не сходить, А вже мій миленький, гей, по казармі ходе. (двічі) По казармі ходе, в руках шаблю носе, В руках шаблю носе, гей, командіра просе. (двічі) Пане командире, відпусти додому, Покинув дівчину, гей, сам не знаю кому. (двічі) Відпускаю тебе та ще й не самого, Доручаю тобі, гей, коня вороного. (двічі) Коня вороного, ще й нове сідельце, Поїзжяй до двору, гей, розвеселяй серце. (двічі) А козаче їде, ворота минає, А дівчина стоїть, сльози проливає. (двічі) Ой куда ти їдеш, ворота минаєш? Я ж твоя кохана, гей, хіба ти не знаєш? (двічі) Якби ти кохала, ти б мене кохала, Я за гору скрився, гей, ти з другим стояла. (двічі) Я й за гору скрився, ти з другим стояла, А за другу скрився, гей, ти сина придбала. (двічі) Ой не сама я дбала, дбали ми з тобою, Дбали ми з тобою, гей, в лузі під вербою. (двічі)
0:00 05:52 100	Як поїду в ліс по дрова	Пісні з особистого та родинного життя	с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район	05:52	Як поїду в ліс по дрова та й зрубаю лозу, Завіз мене мій миленький в чужу, чужу старану. (двічі) В чужій дальній сторононці ни батька, ни неньки, Тільки в саду зеленому пають, пають соловейки. (двічі) Пойте, пойте соловейки всіма голосами, А я піду в сад зелений, вмиюсь, вмиюся сльозами. (двічі) Як зірву я з рози квітку та й пущу на воду, Пливи, пливи, з рози квітка, аж до, аж до мого роду. (двічі) Пливла, пливла, з рози квітка, та й стала кружится, Вийшла мати воду брати та й ста…, та й стала журится: (двічі) “Ой, чого ж ти, з рози квітка, на воді завяла? Ой, чого ж ти, доню моя, така, така сумна ста(ла)? Чи синів ти оженила, чи дочок давала? Ой, чого ж ти, моя доню, така, така стара стала?” (двічі) “І синів я не женила, дочок не давала, За лихим же чоловіком горя, горєчка зазна(ла)”. (двічі)
0:00 04:25 100	Зійшов місяць, зійшов ясний	Пісні з особистого та родинного життя	с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район	04:25	Зійшов місяць, зійшов ясний, та й знов за хмару закотивсь, Та й освітив усю долину, де милий мій колись ходив. (двічі) А в тій долині є хатина, там тихо ж лампочка горить. Там мати дочку вговоряє – доня заплакана сидить. (двічі) “Ой доню, доню, моя доню, ти ж в мене квіточка одна, Не жди, не прийде він додому, його на світі вже нема. (двічі) Багато дехто повінчався, а ти кого так довго ждеш? Багато дехто повінчався, а ти чого заміж не йдеш?” “Не віддай, мати, за старого, старий не парочка мені. Як віддаси ж мене за його, то й буду гнить в сирій землі. Прощайте, браття-мотористи, прощайте, вся моя сім’я! Бить може спортітся машина і не вєрнуся я сюда”.