Як поїду в ліс по дрова

Як поїду в ліс по дрова та й зрубаю лозу,
Завіз мене мій миленький в чужу, чужу старану. (двічі)

В чужій дальній сторононці ни батька, ни неньки,
Тільки в саду зеленому пають, пають соловейки. (двічі)

Пойте, пойте соловейки всіма голосами,
А я піду в сад зелений, вмиюсь, вмиюся сльозами. (двічі)

Як зірву я з рози квітку та й пущу на воду,
Пливи, пливи, з рози квітка, аж до, аж до мого роду. (двічі)

Пливла, пливла, з рози квітка, та й стала кружится,
Вийшла мати воду брати та й ста…, та й стала журится: (двічі)

“Ой, чого ж ти, з рози квітка, на воді завяла?
Ой, чого ж ти, доню моя, така, така сумна ста(ла)?

Чи синів ти оженила, чи дочок давала?
Ой, чого ж ти, моя доню, така, така стара стала?” (двічі)

“І синів я не женила, дочок не давала,
За лихим же чоловіком горя, горєчка зазна(ла)”. (двічі)

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 04:46
100
Ой ти, мамо моя, а я доня твоя
Пісні з особистого та родинного життя
с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район04:46

“Ой ти, мамо моя, а я доня твоя,
Я ще добре не жила, а ти заміж віддала. (двічі)

А ти заміж віддала в далекую сторону,
В далекую сторону, у великую сім’ю”. (двічі)

А велика сім’я вечеряти сіда,
А мене, молоду, посилають по воду. (двічі)

Як я по воду йшла, спотикалася,
А як воду принесла, прислухалася. (двічі)

Щось у хаті гомонить, щось у хаті гомонить,
Щось у хаті гомонить, матір сину говорить: (двічі)

“Ой, ти син, ти мій син, ти дитино моя,
Чом ти водку не п’єш? Чому жинку не б’єш?” (двічі)

“Ой як буду водку пить, в мене голова болить,
Ой як буду жинку бить, в мене серце болить. (двічі)

Ви не бийте її і не лайте її,
Ой якщо вона не знає, научайте її. (двічі)

Ой як я її брав, як той мак розцвітав,
А тепер вона стала, що я сам не впізнав. (двічі)

Ой як я її брав, як той з рожи цвіток,
А тепер вона стала, як той ношений платок. (двічі)

Ви не бийте її і не лайте її,
Ой якщо вона не знає, научайте її”. (двічі)

0:00 04:25
100
Зійшов місяць, зійшов ясний
Пісні з особистого та родинного життя
с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район04:25

Зійшов місяць, зійшов ясний, та й знов за хмару закотивсь,
Та й освітив усю долину, де милий мій колись ходив. (двічі)

А в тій долині є хатина, там тихо ж лампочка горить.
Там мати дочку вговоряє – доня заплакана сидить. (двічі)

“Ой доню, доню, моя доню, ти ж в мене квіточка одна,
Не жди, не прийде він додому, його на світі вже нема. (двічі)

Багато дехто повінчався, а ти кого так довго ждеш?
Багато дехто повінчався, а ти чого заміж не йдеш?”

“Не віддай, мати, за старого, старий не парочка мені.
Як віддаси ж мене за його, то й буду гнить в сирій землі.

Прощайте, браття-мотористи, прощайте, вся моя сім’я!
Бить може спортітся машина і не вєрнуся я сюда”.

0:00 02:58
100
Як піду я в ліс по дрова
Пісні з особистого та родинного життя
с. Почапці, Миргородський район02:58

Як піду я в ліс по дрова, наламаю лому,
Завів мене дурний розум й у чу-, й у чужу й сторо(нку). (двічі)

А в чужій же сторононьці – ні батька, ні неньки,
Тільки в саду вишневому співав, співав соловей(ко). (двічі)

Співай, співай, соловейку, всіма голосами,
А я піду в сад вишневий, вмиюсь, вмиюся й сльоза(ми). (двічі)