Як поїду в ліс по дрова
| Назва | Як поїду в ліс по дрова |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Нещаслива доля, Родинне життя, Чужина |
| Дата запису | 5 лип. 2000 р. |
| Місце запису | с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Агнія Михайлівна Поплевченкова (1930), Раїса Михайлівна Фараон (1927) |
| Збирачi | Світлана Семендяєва |
| Транскрипція | Оксана Бугайченко |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Як поїду в ліс по дрова та й зрубаю лозу,
Завіз мене мій миленький в чужу, чужу старану. (двічі)
В чужій дальній сторононці ни батька, ни неньки,
Тільки в саду зеленому пають, пають соловейки. (двічі)
Пойте, пойте соловейки всіма голосами,
А я піду в сад зелений, вмиюсь, вмиюся сльозами. (двічі)
Як зірву я з рози квітку та й пущу на воду,
Пливи, пливи, з рози квітка, аж до, аж до мого роду. (двічі)
Пливла, пливла, з рози квітка, та й стала кружится,
Вийшла мати воду брати та й ста…, та й стала журится: (двічі)
“Ой, чого ж ти, з рози квітка, на воді завяла?
Ой, чого ж ти, доню моя, така, така сумна ста(ла)?
Чи синів ти оженила, чи дочок давала?
Ой, чого ж ти, моя доню, така, така стара стала?” (двічі)
“І синів я не женила, дочок не давала,
За лихим же чоловіком горя, горєчка зазна(ла)”. (двічі)
