Головна
Зійшов місяць, зійшов ясний

Зійшов місяць, зійшов ясний

Назва	Зійшов місяць, зійшов ясний
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещаслива доля, Примусове одруження, Родинне життя, Розлука
Дата запису	5 лип. 2000 р.
Місце запису	с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Агнія Михайлівна Поплевченкова (1930), Раїса Михайлівна Фараон (1927)
Збирачi	Світлана Семендяєва
Транскрипція	Оксана Бугайченко
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Зійшов місяць, зійшов ясний, та й знов за хмару закотивсь,
Та й освітив усю долину, де милий мій колись ходив. (двічі)

А в тій долині є хатина, там тихо ж лампочка горить.
Там мати дочку вговоряє – доня заплакана сидить. (двічі)

“Ой доню, доню, моя доню, ти ж в мене квіточка одна,
Не жди, не прийде він додому, його на світі вже нема. (двічі)

Багато дехто повінчався, а ти кого так довго ждеш?
Багато дехто повінчався, а ти чого заміж не йдеш?”

“Не віддай, мати, за старого, старий не парочка мені.
Як віддаси ж мене за його, то й буду гнить в сирій землі.

Прощайте, браття-мотористи, прощайте, вся моя сім’я!
Бить може спортітся машина і не вєрнуся я сюда”.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 04:46 100	Ой ти, мамо моя, а я доня твоя	Пісні з особистого та родинного життя	с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район	04:46	“Ой ти, мамо моя, а я доня твоя, Я ще добре не жила, а ти заміж віддала. (двічі) А ти заміж віддала в далекую сторону, В далекую сторону, у великую сім’ю”. (двічі) А велика сім’я вечеряти сіда, А мене, молоду, посилають по воду. (двічі) Як я по воду йшла, спотикалася, А як воду принесла, прислухалася. (двічі) Щось у хаті гомонить, щось у хаті гомонить, Щось у хаті гомонить, матір сину говорить: (двічі) “Ой, ти син, ти мій син, ти дитино моя, Чом ти водку не п’єш? Чому жинку не б’єш?” (двічі) “Ой як буду водку пить, в мене голова болить, Ой як буду жинку бить, в мене серце болить. (двічі) Ви не бийте її і не лайте її, Ой якщо вона не знає, научайте її. (двічі) Ой як я її брав, як той мак розцвітав, А тепер вона стала, що я сам не впізнав. (двічі) Ой як я її брав, як той з рожи цвіток, А тепер вона стала, як той ношений платок. (двічі) Ви не бийте її і не лайте її, Ой якщо вона не знає, научайте її”. (двічі)
0:00 03:14 100	Шумлять верби в кінці греблі	Пісні з особистого та родинного життя	с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район	03:14	Шумлять верби в кінці греблі, що я насадила, Нема мого миленького, що я й полюбила. (двічі) Нема його та й не буде, поїхав за Десну. Сказав: “Рости, дiвчинонька, на другую весну!” (двічі) Росла, росла дівчинонька та й на порі стала. Ждала, ждала козаченька та й плакати стала. (двічі) Плачте очі, плачте карі, така ваша доля: Полюбила козаченька при місяці стоя. (двічі) Не я його полюбила – полюбила мати. Вона мені дозволила рушнички давати. (двічі) Один дала, другий дала, на третьому стала, А четвертим білесеньким рученьки зв’язала. (двічі)
0:00 05:52 100	Як поїду в ліс по дрова	Пісні з особистого та родинного життя	с. Григорівка, Артемівський (Бахмутський) район	05:52	Як поїду в ліс по дрова та й зрубаю лозу, Завіз мене мій миленький в чужу, чужу старану. (двічі) В чужій дальній сторононці ни батька, ни неньки, Тільки в саду зеленому пають, пають соловейки. (двічі) Пойте, пойте соловейки всіма голосами, А я піду в сад зелений, вмиюсь, вмиюся сльозами. (двічі) Як зірву я з рози квітку та й пущу на воду, Пливи, пливи, з рози квітка, аж до, аж до мого роду. (двічі) Пливла, пливла, з рози квітка, та й стала кружится, Вийшла мати воду брати та й ста…, та й стала журится: (двічі) “Ой, чого ж ти, з рози квітка, на воді завяла? Ой, чого ж ти, доню моя, така, така сумна ста(ла)? Чи синів ти оженила, чи дочок давала? Ой, чого ж ти, моя доню, така, така стара стала?” (двічі) “І синів я не женила, дочок не давала, За лихим же чоловіком горя, горєчка зазна(ла)”. (двічі)