Пусти ж мене, милий
| Назва | Пусти ж мене, милий |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Нещаслива доля, Шлюбні стосунки, Родинне життя |
| Дата запису | 1 лип. 1995 р. |
| Місце запису | с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Надія Опанасівна Мірошниченко (1926), Тетяна Костянтинівна Зубченко (1926) |
| Збирачi | Юлія Гнідунець |
| Транскрипція | Оксана Бугайченко |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
“Пусти ж мене, милий, в суботу ж по воду,
В суботу ж по воду аж до мого роду”. (двічі)
“Не пустю ж по воду аж до твого роду,
Бо мати й узнає про нашу незгоду”. (двічі)
“Як і буде ж питати, я буду ж мовчати,
А як жалко стане, я вийду із хати”. (двічі)
Я виходю з хати, а за мною мати,
А за мною мати та й стала питати: (двічі)
“Ой, чого ж ти, доню, така стара стала?
Ой, чого ж ти, доню, ходить перестала?” (двічі)
Ой, яка же я була, ой, яка же я стала,
Щоб я своїй ненці правди не сказала? (двічі)
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Ой де б я, де б я з досадоньки пішла | Пісні з особистого та родинного життя | с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район | 02:40 |
Ой де б я, де б я з досадоньки пішла, Ой як піду я до сусіди за жорном, Він п’є горілку хрустальовим стаканом, “Ой чи у тебе хліба-солі немає? “Ой єсть у мене хліба-солі доволі, Ой де б я, де б я з досадоньки пішла, Ой де б я, де б я своє горе рознесла. (двічі) | ||
| Ой вербо, вербо, де ти зросла | Пісні з особистого та родинного життя | с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район | 03:15 |
Ой вербо, вербо, де ти зросла, Ой знесла, знесла ж тиха вода, Я молодая, як ягода, А піду заміж аж п’ятого, … ніченька, все він п’є та п’є, Ой кукушечка, все ж і ку та й ку, А соловеєчко все ж тьох та тьох, | ||
| Як послала мати | Пісні з особистого та родинного життя
1
Балади | с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район | 02:57 |
Як послала мати льон із поля брати, Вона брала, брала, не довибирала, “Ой, мамо ж, мамо, що то за причина, “Ой, сину, мій сину, візьми топорину, Як ударив він раз – вона зазвеніла, Як ударив другий – вона говорила: “Ой. мамо ж, ти мамо, що ти наробила, |