Головна
Ой не ходи, та й кучерявчик

Ой не ходи, та й кучерявчик

Назва	Ой не ходи, та й кучерявчик
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Залицяння, сватання , Кохання, Побачення
Дата запису	1 лип. 1995 р.
Місце запису	с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Надія Опанасівна Мірошниченко (1926), Тетяна Костянтинівна Зубченко (1926)
Збирачi	Юлія Гнідунець
Транскрипція	Оксана Бугайченко
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Ой не ходи, та й кучерявчик, та й біля мого саду,
Ой не ламай же, ой, кучерявчик, ой в саду ж виноград.

Сама й садік та я й садила, ой сама й поливала,
Ой сама милого любила, ой сама целува(ла).

Тече річка та й невеличка, ой схочу – перескочу.
Ой отдай мене, та мій батенько, ой за кого я схочу.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 03:01 100	Ой у полі криниченька	Пісні з особистого та родинного життя	с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район	03:01	Ой у полі криниченька, там холодна водиченька. (двічі) Ой там Роман волів пасе, Катерина воду несе. (двічі) Став Романко жартувати, з відер воду виливати. (двічі) “Ой Романе, моє серце, остав води, хоч відерце. (двічі) В мене мати не рідная, буде слава невірная. Буде бити ще й лаяти, ще й Романом докоряти.” “Знай, Катруся, що сказати, щоб не била тебе мати: (двічі) “Налетіли гуси з броду, помутили в ставу воду. (двічі) Поки вода устояла, а я стала, постояла””. (двічі) “Брешеш, доню, не каєсся, ти з Романом кохаєсся”. (двічі) “А тепер я признаюся, що з Романом кохаюся. (двічі) Роман чорний, а я руса, зійдемося – буде пара”. (двічі)
0:00 02:29 100	Хоч би швидчє вечір, та й повечеріло	Пісні з особистого та родинного життя	с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район	02:29	Хоч би швидчє вечір, та й повечеріло. Може б моє серце та й повеселіло. Хоч би вечір швидчє, та й сонечко зайшло, Може б моє серце та й до мене прийшло. Ой хоч не до мене, до моєї хати. Одчиняй дверечка, щоб не чула мати. Ой хоч і почує, та буде мовчати. Вона не осуде рідного дитяти. Ой як одчиняла, плакала-ридала. Плакала-ридала, правдоньки питала. “Чи ти мене любиш, чи з мене смієсся? До другої ходиш та й не признаєсся?” “Признаюсь по правді: ходив, ходить буду. Признаюсь по правді: сватати не буду”.
0:00 02:15 100	Ой у полі а три дорожки різно	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	02:15	Ой у полі а три дорожки різно, Ходив козак, ой до дівчини пізно. Ой не ходи а козаче до мене, Буде слава ой на тебе, на мене. Що я слави, а й слави не боюся, З ким люблюся, ой не наговорюся. 3 ким люблюся ой не наговорюся, З ким я знаюсь, а й піду повінчаюсь.