Віє вітер, та віє вітер
| Назва | Віє вітер, та віє вітер |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Нещаслива доля, Родинне життя, Сільськогосподарська робота, Важка праця |
| Дата запису | 1 лип. 1995 р. |
| Місце запису | с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Надія Опанасівна Мірошниченко (1926), Тетяна Костянтинівна Зубченко (1926) |
| Збирачi | Юлія Гнідунець |
| Транскрипція | Оксана Бугайченко |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Віє вітер, та віє вітер, ой віє, повіває.
Ой мати дочку, ой про життя пита(є).
Мати дочку, ой мати дочку, ой про життя питає.
Ой спитай мати, ой сірого й утя.
Спитай мати, та й спитай мати, ой сірого й утяти.
Ой сіре й утя, ой на морі ночу(є).
Сіре вутя, ой сіре вутя, ой на морі ночує,
Ой воно моє, ой все горичко чує.
Перве горе, та перве горе – ой свекруха лихая.
Ой друге горе – ой дитина мала.
Друге горе, та друге горе – ой дитина малая.
А третє горе – ой мій милий ревнив(ий).
Ой сам їде, та ще й сам їде, ой у поле орати,
А мене бере, ой волів поганять.
Ой гей, воли, та ой гей, воли, ой всі гили поломили,
Ой пройшли мої, ой літа молодії.
Ой гей, воли, та ой гей, воли, ой чиї же круторогі,
Ой помняли мої, ой личко ж і чорні брови.
