Головна
Віє вітер, та віє вітер

Віє вітер, та віє вітер

Назва	Віє вітер, та віє вітер
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещаслива доля, Родинне життя, Сільськогосподарська робота, Важка праця
Дата запису	1 лип. 1995 р.
Місце запису	с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина
Виконавці	Надія Опанасівна Мірошниченко (1926), Тетяна Костянтинівна Зубченко (1926)
Збирачi	Юлія Гнідунець
Транскрипція	Оксана Бугайченко
Колекція	Донецька колекція Степана Мишанича

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 0Подобається Поділитися

Віє вітер, та віє вітер, ой віє, повіває.
Ой мати дочку, ой про життя пита(є).

Мати дочку, ой мати дочку, ой про життя питає.
Ой спитай мати, ой сірого й утя.

Спитай мати, та й спитай мати, ой сірого й утяти.
Ой сіре й утя, ой на морі ночу(є).

Сіре вутя, ой сіре вутя, ой на морі ночує,
Ой воно моє, ой все горичко чує.

Перве горе, та перве горе – ой свекруха лихая.
Ой друге горе – ой дитина мала.

Друге горе, та друге горе – ой дитина малая.
А третє горе – ой мій милий ревнив(ий).

Ой сам їде, та ще й сам їде, ой у поле орати,
А мене бере, ой волів поганять.

Ой гей, воли, та ой гей, воли, ой всі гили поломили,
Ой пройшли мої, ой літа молодії.

Ой гей, воли, та ой гей, воли, ой чиї же круторогі,
Ой помняли мої, ой личко ж і чорні брови.

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 05:26 100	Усі гори зеленіють	Пісні з особистого та родинного життя	с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район	05:26	Усі гори зеленіють, (двічі) Де багаті жито сіють. Одна гора була чорна, (двічі) Де сіяла бідна вдова. Де сіяла волочила, (двічі) Слізоньками примачи(ла). Летить (в)орон чорний, кряче, (двічі) Чого бідна вдова плаче? Як же мені не плакати, (двічі) Прийшла зима – нема хат(и). Ой, братіку-соколочку, (двічі) Возьми мене на зимоч(ку). Буду, брате, догождати, (двічі) Діток з хати виганять. Ідіть, діточки, з хати, (двічі) Сіда дядько обідать. Не так дядько, як дядина, (двічі) Сичить вона як гади(на). Пішли дітки обнялися, (двічі) Слізоньками облились. Вставай, тату, вставай з ями, (двічі) Горе жити нашій ма(мі). Живіть, дітки, як живеться, (двічі) Батько з ями не вернеть(ся).
0:00 02:00 100	Як піду я темним лугом	Пісні з особистого та родинного життя	с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район	02:00	Як піду я темним лугом, (двічі) Оре милий чужим плуг(ом). Оре милий та й гукає, (двічі) Чужа жінка поганя. Як понесу йому їсти (двічі) Чи не скаже мила сіс(ти). Він наївся, він напився, (двічі) На борозну поваливсь. “Чому сидиш та й не ореш, (двічі) Та й до мене не говор(иш)?” “А я сидю та й думаю, (двічі) Що погану жінку ма(ю)”. “Який тобі дідко винен, (двічі) Що ти гарний, чорнобривий? А я руда родилася (двічі) Чорнявому судилась”.
0:00 03:05 100	Пусти ж мене, милий	Пісні з особистого та родинного життя	с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район	03:05	“Пусти ж мене, милий, в суботу ж по воду, В суботу ж по воду аж до мого роду”. (двічі) “Не пустю ж по воду аж до твого роду, Бо мати й узнає про нашу незгоду”. (двічі) “Як і буде ж питати, я буду ж мовчати, А як жалко стане, я вийду із хати”. (двічі) Я виходю з хати, а за мною мати, А за мною мати та й стала питати: (двічі) “Ой, чого ж ти, доню, така стара стала? Ой, чого ж ти, доню, ходить перестала?” (двічі) Ой, яка же я була, ой, яка же я стала, Щоб я своїй ненці правди не сказала? (двічі)

​Віє вітер, та віє вітер

Слухати аудіо

Віє вітер, та віє вітер