Як я вийду на ту гору
| Назва | Як я вийду на ту гору |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Нещаслива доля, Родинне життя |
| Дата запису | 1 лип. 1995 р. |
| Місце запису | с. Калинове Костянтинівський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Надія Опанасівна Мірошниченко (1926), Тетяна Костянтинівна Зубченко (1926) |
| Збирачi | Юлія Гнідунець |
| Транскрипція | Оксана Бугайченко |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Як я вийду на ту гору, гляну, гляну на долину.
Долина широка, калина висока, аж додолу гілля гнеться. (двічі)
Під тією калиною стояв козак з дівчиною,
Дівчинонька плаче дрібними сльозами, свою долю проклинає. (двічі)
“Якби була, якби знала – не йшла заміж та й гуляла.
Гуляла я в батька ще й в рідної неньки – як маківка розцвітала”. (двічі)
Заміж іти, треба знати: пізно лягти, рано встати.
І пізно лягала, і рано вставала, все свекрусі догождала. (двічі)
Як я вийду на ту гору, гляну, гляну на долину.
Долина широка, калина висока, а я стою одинока. (двічі)
Як я вийду на ту гору, гляну, гляну я на місяць.
Місяченьку, як не який, ти прекрасний, як і мій талан нещасний. (двічі)
