Туман яром, туман долиною.

Туман яром, туман долиною. (двічі)

За туманом нічого не видно. (двічі)

Тільки й видно дуба зеленого. (двічі)

Під тим дубом криниця стояла. (двічі)

В тій криниці дівка воду брала. (двічі)

Та й впустила золоте відерце,
Засмутила козакові серце.

“Ой хто ж теє відерце дістане,
Той зі мною на рушничок стане”.

Обізвався козаченько з гаю:
“А я ж тоє відерце дістану, (двічі)

Я з тобою на рушничок стану”.