Ой у лузі калина стояла

Ой у лузі калина стояла, (двічі)
Ту калину дівчина ломала. (двічі)

Ту калину дівчина ломала,
Вона всіх парубків чарувала.

Но одному нема переміни, (двічі)
Що він ходить вірно до дівчини. (двічі)

Що він ходить вірно до дівчини, (двічі)
Спать лягає на білій перині.

Спать лягає на білій перині, (двічі)
Промовляє стиха до дівчини.

Можливо, вам також сподобаються:

АудіоНазваЖанрМісцеТрив.ТекстНоти
0:00 03:13
100
Туман яром, туман долиною.
Пісні з особистого та родинного життя
с. Олександро-Калинове, Костянтинівський (Краматорський) район03:13

Туман яром, туман долиною. (двічі)

За туманом нічого не видно. (двічі)

Тільки й видно дуба зеленого. (двічі)

Під тим дубом криниця стояла. (двічі)

В тій криниці дівка воду брала. (двічі)

Та й впустила золоте відерце,
Засмутила козакові серце.

“Ой хто ж теє відерце дістане,
Той зі мною на рушничок стане”.

Обізвався козаченько з гаю:
“А я ж тоє відерце дістану, (двічі)

Я з тобою на рушничок стану”.

0:00 04:15
100
Ой піду я в село
Пісні з особистого та родинного життя
1

Козацькі

с. Олександро-Калинове, Костянтинівський (Краматорський) район04:15

Ой піду я в село (весело) вулицею,
Ой чи не стрінуся (с тею) свею Марусею.

А як зустрінуся, еей, та й поцілуюся:
“Ой бувай здорова, моя, моя чорноброва.

Ой бувай здорова, еей, моя чорноброва.
Бо я одїжаю в край си…, в край синього моря”.

Козаченько їде, еей, на конику в’єцця,
Молода дівчина з коза…, з козака смієцця.

“Не смійся дівчино, еей, не смійся ти з мене,
Не одну я нічку ночу…, ночував я в тебе.

Не одну я нічку, еей, ночував я в тебе,
Не одну вечерю вече…, вечеряв я в тебе.

Вечерю вечеряв, еей, в сінях на порозі,
Вечерю вечеряв, два бі…, два білих пироги.

А в первім пирозі – зеленая рута,
А в другім пирозі – звита…, звитая гадюка.

Од зеленой рути, еей, та й найдуться ліки,
Од звитой гадюки пропав, пропав я навіки”.

0:00 01:47
100
​Понад лугом зелененьким
Пісні з особистого та родинного життя
с. Олександро-Калинове, Костянтинівський (Краматорський) район01:47

Понад лугом зелененьким, (двічі)
Брала вдова льон дрібненький.

Вона ж брала й вибирала, (двічі)
Тонкий голос подавала.

А там Василь сіно косить, (двічі)
Тонкий голос переносить.

“Дозволь, мати, вдову брати, (двічі)
Вдова вміє шанувати”.

“Не дозволю вдову брати, (двічі)
Вдова вміє чарувати.

Зчарувала мужа мого, (двічі)
Ще й зчарує сина мого”.