Ой у лузі калина стояла
| Назва | Ой у лузі калина стояла |
|---|---|
| Жанр | Пісні з особистого та родинного життя |
| Мотив | Дошлюбні стосунки, Кохання |
| Дата запису | 1 трав. 2000 р. |
| Місце запису | с. Олександро-Калинове, Костянтинівський (Краматорський) район, Донецька обл., Україна, Слобожанщина |
| Виконавці | Антоніна Юхимівна Бутенко (1934) |
| Збирачi | Любов Касьянова |
| Транскрипція | Оксана Бугайченко |
| Колекція | Донецька колекція Степана Мишанича |
Слухати аудіо
Ой у лузі калина стояла, (двічі)
Ту калину дівчина ломала. (двічі)
Ту калину дівчина ломала,
Вона всіх парубків чарувала.
Но одному нема переміни, (двічі)
Що він ходить вірно до дівчини. (двічі)
Що він ходить вірно до дівчини, (двічі)
Спать лягає на білій перині.
Спать лягає на білій перині, (двічі)
Промовляє стиха до дівчини.
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Туман яром, туман долиною. | Пісні з особистого та родинного життя | с. Олександро-Калинове, Костянтинівський (Краматорський) район | 03:13 |
Туман яром, туман долиною. (двічі) За туманом нічого не видно. (двічі) Тільки й видно дуба зеленого. (двічі) Під тим дубом криниця стояла. (двічі) В тій криниці дівка воду брала. (двічі) Та й впустила золоте відерце, “Ой хто ж теє відерце дістане, “А я ж тоє відерце дістану, (двічі) Я з тобою на рушничок стану”. | ||
| Ой піду я в село | Пісні з особистого та родинного життя
1
Козацькі | с. Олександро-Калинове, Костянтинівський (Краматорський) район | 04:15 |
Ой піду я в село (весело) вулицею, А як зустрінуся, еей, та й поцілуюся: Ой бувай здорова, еей, моя чорноброва. Козаченько їде, еей, на конику в’єцця, “Не смійся дівчино, еей, не смійся ти з мене, Не одну я нічку, еей, ночував я в тебе, Вечерю вечеряв, еей, в сінях на порозі, А в первім пирозі – зеленая рута, Од зеленой рути, еей, та й найдуться ліки, | ||
| Понад лугом зелененьким | Пісні з особистого та родинного життя | с. Олександро-Калинове, Костянтинівський (Краматорський) район | 01:47 |
Понад лугом зелененьким, (двічі) Вона ж брала й вибирала, (двічі) А там Василь сіно косить, (двічі) “Дозволь, мати, вдову брати, (двічі) “Не дозволю вдову брати, (двічі) Ще й зчарує сина мого”. |